Scleroptila elgonensis
| ?Scleroptila elgonensis | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
| Рід: | Scleroptila |
| Вид: | Scleroptila elgonensis |
| Біноміальна назва | |
| Scleroptila elgonensis (Ogilvie-Grant, 1891) | |
| Синоніми | |
| Scleroptila psilolaema elgonensis Scleroptila shelleyi elgonensis Francolinus elgonensis Francolinus psilolaema elgonensis Francolinus shelleyi elgonensis | |
| Посилання | |
| Scleroptila elgonensis | |
| Scleroptila elgonensis | |
Scleroptila elgonensis[2] (турач елгонський) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Мешкає в Кенії і Уганді. Раніше вважався конспецифічним з гірським турачем, однак був визнаний окремим видом[4]. Деякі дослідники розгрядають його як гібрид рудкрилого і гірського турачів[5].
Поширення і екологія
Елгенські турачі мешкають на високогір'ях в Центрільній Кенії, а також на схилах гори Елгон на кордоні Кенії і Уганди. Вони живуть на високогірних луках, на пустищах і пасовищах. Зустрічаються парами або сімейними зграйками, на висоті від 1800 до 4000 м над рівнем моря. Живляться бульбами і цибулинами.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Елгонським турачам загрожує знищення природного середовища та активне полювання.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Scleroptila elgonensis. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 19 лютого 2022.
- ↑ Scleroptila elgonensis у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 19 лютого 2022.
- ↑ abc_admin (13 травня 2019). Elgon Francolin Scleroptila elgonensis should be treated as a species distinct from Moorland Francolin S. psilolaema. African Bird Club (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. [Архівовано 2022-01-29 у Wayback Machine.]
- ↑ McCarthy, Eugene M. (2006). Handbook of avian hybrids of the world. Oxford University Press US. с. 50. ISBN 978-0-19-518323-8. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).