Плямиста котяча акула вузькорота
| ?Плямиста котяча акула вузькорота | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Хрящові риби (Chondrichthyes) |
| Підклас: | Пластинозяброві (Elasmobranchii) |
| Надряд: | Акули (Selachimorpha) |
| Ряд: | Кархариноподібні (Carcharhiniformes) |
| Родина: | Котячі акули (Scyliorhinidae) |
| Рід: | Плямиста котяча акула (Schroederichthys) |
| Вид: | Плямиста котяча акула вузькорота |
| Біноміальна назва | |
| Schroederichthys bivius (Müller & Henle, 1838) | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Schroederichthys bivius |
 Віківиди: | Schroederichthys bivius |
 ITIS: | 551508 |
 NCBI: | 458609 |
Плямиста котяча акула вузькорота (Schroederichthys bivius) — акула з роду Плямиста котяча акула родини Котячі акули.
Опис
Загальна довжина досягає 70 см. Самці трохи більше за самиць. Голова помірного розміру. Морда вузька, закруглена. Очі невеликі, мигдалеподібні, з мигальною перетинкою. За ними розташовані маленькі бризкальця. Носові клапани мають форму вузьких лопатей. Рот вузький та довгий. У самців він більш вузький і зігнутий, ніж у самиць. Зуби дрібні, з багатьма верхівками, з яких центральна є висока і гостра. У самців зуби у 2 рази більше за самиць. У неї 5 пар коротких зябрових щілин. Тулуб помірно стрункий. Грудні плавці великі, широкі. Має 2 спинних плавця однакового розміру. Вони зміщені до хвостової частини. Хвостовий плавець невеличкий, гетероцеркальний.
Забарвлення коричнювате з 7-8 слабкоконтрастними сіро-бурими плямами на спині, боках та плавцях. Черево має білуватий колір.
Спосіб життя
Тримається на глибинах від 15 до 359 м, зазвичай до 80 м. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться дрібними ракоподібними особливо крабами Munida subrugosa, 40% здобичі самців складає дрібна костиста риба.
Статева зрілість у самців настає при розмірі 53-66 см, самиць — 40-45 см. Це яйцекладна акула. Самиця відкладає 2 яйця з вусиками, якими чіпляються до ґрунту. Відкладання відбувається поблизу гирл річок, в затоках, лиманах, лагунах.
Не є об'єктом промислового вилову. на популяцію цієї акули негативно впливає погіршення довкілля.
Розповсюдження
Мешкає в Тихому та Атлантичному океані: від Чилі до Аргентини, включно з Магеллановою протокою. Зустрічається також біля берегів Уругваю та південної Бразилії.
Джерела
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2021). Schroederichthys bivius на FishBase. Версія за серпень 2021 року.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).