Зернолуск зеленокрилий
| ?Зернолуск зеленокрилий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Зернолуск (Saltator) |
| Вид: | Зернолуск зеленокрилий |
| Біноміальна назва | |
| Saltator similis Lafresnaye, 1846 | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
| Saltator similis | |
| Saltator similis | |
| 916099 | |
| 562820 | |
| 22723882 | |
| 555342 | |
Зернолу́ск зеленокрилий[2] (Saltator similis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 20,5-21 см, вага 36-54 г. Верхня частина голови тьмяно-сіра з зеленуватим відтінком, скроні і обличчя сіре, потилиця і верхня частина тіла зеленувато-сірі, надхвістя сіре. Підборіддя чорне, горло біле, над очима білі "брови". Нижня частина тіла охристо-сіра. Стернові пера темно-сірі. Покривні пера крил оливковозелені, махові пера чорнувато-сірі з широкими, яскравими, зеленувато-жовтими краями. Дзьоб і лапи сірі, очі карі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів груди і живіт поцятковані чорними смужками.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- S. s. similis d'Orbigny & Lafresnaye, 1837 — східна Болівія, центральна і східна Бразилія (від півночі Мату-Гросу і Баїї на південь до Мату-Гросу-ду-Сул і Сан-Паулу), Парагвай, північний Уругвай і північно-східна Аргентина (на південь до Буенос-Айреса);
- S. s. ochraceiventris Berlepsch, 1912 — південно-східна Бразилія (від Парани і південного сходу штату Сан-Паулу на південь до Ріо-Гранде-ду-Сул).
Поширення і екологія
Зеленокрилі зернолуски мешкають в Бразилії, Болівії, Парагваї, Уругваї і Аргентині. Вони живуть в кронах вологих рівнинних тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються парами, на висоті до 1250 м над рівнем моря. Живляться плодами, комахами, насінням. квітками і листям. Гніздо чашоподібне, діаметром 12 см, зроблене з великого сухого листя і гілочок, встелене травою і корінцями. розмущується в чагарниках, на висоті 1-2 м над землею. В кладці 2-3 блакитнуватих або зеленувато-блакитних яйця, поцяткованих темними плямками, розміром 29×13 мм. Інкубаційний період становить 13 днів, пташенята покидають гніздо через 15 днів після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Saltator similis. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 03 березня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).