Зернолуск золотодзьобий
| ?Зернолуск золотодзьобий | |
|---|---|
 Самець золотодзьобого зернолуска | |
 Самиця золотодзьобого зернолуска | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Зернолуск (Saltator) |
| Вид: | Зернолуск золотодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Saltator aurantiirostris Vieillot, 1817 | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Saltator aurantiirostris |
 Віківиди: | Saltator aurantiirostris |
 EOL: | 915859 |
 ITIS: | 562810 |
 МСОП: | 22723892 |
 NCBI: | 460217 |
Зернолу́ск золотодзьобий[2] (Saltator aurantiirostris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:[3]
- S. a. iteratus Chapman, 1927 — Анди на півночі Перу (Кахамарка, Амазонас, Ла-Лібертад, Анкаш);
- S. a. albociliaris (Philippi & Landbeck, 1861) — Анди в Перу (Анкаш, Уануко) та на півночі Чилі (Аріка);
- S. a. hellmayri Bond, J & Meyer de Schauensee, 1939 — Болівійські Анди;
- S. a. aurantiirostris Vieillot, 1817 — від південної Болівії до Парагваю, північної Аргентини і південної Бразилії;
- S. a. parkesi Cardoso da Silva, 1990 — південно-східна Бразилія, Уругвай і північно-східна Аргентина;
- S. a. nasica Wetmore & Peters, JL, 1922 — захід центральної Аргентини (Ла-Ріоха, Мендоса і західна Ла-Пампа).
Поширення і екологія
Золотодзьобі зернолуски мешкають в Перу, Болівії, Бразилії, Парагваї, Уругваї і Аргентині. Вони живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, у вологих саванах та у високогірних чагарникових заростях Гран-Чако. Зустрічаються до 3600 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Saltator aurantiirostris. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 04 березня 2022.
Джерела
- Stiles, G.; Skutch, A.F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock. ISBN 0-8014-9600-4.
Посилання
- Golden-billed Saltator photo gallery [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] VIREO
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).