YaChudo

SWEEPS-11

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Координати: Карта зоряного неба 17г 59м 02.67с, −29° 11′ 53.5″

SWEEPS-11
Порівняння розмірів SWEEPS-11 з Юпітером.
Відкриття
ВідкривачSWEEPS[1]
Місце відкриттяSagittarius Window Eclipsing Extrasolar Planet Searchd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття4 жовтня 2006 і жовтень 2006[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Метод відкриттяТранзит
Орбітальні характеристики
Велика піввісь0,03 а. о.[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Середній радіус орбіти1,13 ± 0,21 радіус Юпітера[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Орбітальний період155 174,4 s[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нахил орбіти1,5 радіан[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фізичні характеристики
Період обертання1.796 днів
Видима зоряна величина1.13±0.21 RJ
CMNS: SWEEPS-11 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

SWEEPS-11 — позасонячна планета (екзопланета), що обертається навколо SWEEPS J175902.67−291153.5 у сузір'ї Стрільця, приблизно за 27 710 світлових років від Сонячної системи (на основі модуля відстані 14,1), що робить її (разом зі SWEEPS-04) найвіддаленішою відомою екзопланетою (екзопланетами)[3]. Цю планету було знайдено у 2006 році за допомогою програми пошуку позасонячних планет у вікні затемнення Стрільця (SWEEPS), яка використовує метод транзитів.

Цей гарячий Юпітер має масу в 9,7 раза більшу за Юпітеріву та радіус у 1,13 раза більший за радіус Юпітера, але похибка цього значення велика, близько 21 %. Планета обертається приблизно в 1,75 раза ближче до зорі, ніж 51 Пегаса b до 51 Пегаса, займаючи лише 1,8 дня або 43 години, щоб зробити оберт навколо зорі. Це також найвіддаленіша планета з усіх відкритих досі.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Sahu, Kailash C. та ін. (2006). Transiting extrasolar planetary candidates in the Galactic bulge. Nature (англ.). 443 (7111): 534—540. arXiv:astro-ph/0610098. Bibcode:2006Natur.443..534S. doi:10.1038/nature05158. ISSN 0028-0836. PMID 17024085. S2CID 4403395. (web Preprint)
  2. ↑ а б в г д Valenti J. A., Minniti D., Clarkson W. et al. Transiting extrasolar planetary candidates in the Galactic bulge // Nature / M. Skipper — NPG, Springer Science+Business Media, 2006. — Vol. 443, Iss. 7111. — P. 534–540. — ISSN 1476-4687; 0028-0836 — doi:10.1038/NATURE05158 — arXiv:astro-ph/0610098
  3. ↑ HEC: Top 10 Exoplanets. Planetary Habitability Laboratory @ UPR Arecibo. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 16 липня 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).