Самуїл Ґотліб Ґмелін
| Самуїл Ґотліб Ґмелін | |
|---|---|
нім. Samuel Gottlieb Gmelin  | |
 | |
| Народився | 4 липня 1744[1][2][…] Тюбінген, Вюртемберзьке герцогство, Священна Римська імперія |
| Помер | 16 (27) липня 1774[1][2][…] (30 років) Akhmedkentd, Кайтазьке уцмійство[4] |
| Країна |  Російська імперія |
| Місце проживання | Санкт-Петербург[4] |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, ботанік, птеридолог, орнітолог, ентомолог, лікар, викладач університету, натураліст |
| Галузь | ботаніка |
| Відомий завдяки | ботаніка |
| Alma mater | Тюбінгенський університет[5] |
| Науковий керівник | Йоганн Ґеорґ Ґмелін |
| Вчителі | Йоганн Ґеорґ Ґмелін і Філіп Фрідріх Ґмелін[6] |
| Знання мов | німецька[1] |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Членство | Російська академія наук і Петербурзька академія наук |
| Батько | Йоганн Конрад Ґмелін |
| Брати, сестри | Крістіан Ґотліб Ґмелін |
| У шлюбі з | Q137585796? |
Самуель Ґотліб Ґмелін (нім. Samuel Gottlieb Gmelin; нар. 23 липня 1745 — 27 липня 1774) — учений, природознавець-мандрівник. Німець за походженням. Член Петербурзької АН (1767).
Біографічні відомості
Народився в м. Тюбінген (Німеччина). Жив із 1767 року у Російській імперії, куди був запрошений як учений. У 1768–74 роках за дорученням академії здійснив подорож по Південній Росії, Україні та Кавказу, досліджував басейн Дону, пониззя Волги, узбережжя Каспійського моря, Кавказ і степову Україну. Матеріали узагальнив у 4-томнику «Подорож по Росії для дослідження трьох царств природи» (опубл. 1770–84 німецькою мовою; російський переклад 1771–85), який є цінним історико-географічним, економічним та етнографічним джерелом для вивчення згаданих територій. У ньому містяться також цікаві відомості про природу, даються описи тваринного світу. У 4-му томі, опублікованому 1784, вміщено щоденник останньої подорожі Ґмеліна та його біографія. На основі зібраного під час подорожі по Російській імперії лексичного матеріалу він склав «Російсько-турецько-персько-гилянський глосарій» (бл. 200 слів). Помер у Дагестані, на Північному Кавказі.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija / за ред. A. Vujić — LZMK, 2005.
- ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ а б Смирнов А. В. Пётр Симон Паллас и Зоологический институт Академии наук, Peter Simon Pallas and Zoological Institute Academy of Sciences // Историко-биологические исследования — 2011. — Т. 3, вып. 3. — С. 107–129. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116685158 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ IPNI, S.G.Gmel.
Джерела та література
- Пінчук Ю. А. Гмелін Самуель Готліб // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 126. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання
- Ґмелін (Gmelin) Самуель Ґотліб // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ґмелін Самуель Ґотліб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 295. — 1000 екз.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).