Мишачий терен язичковий
| ?Мишачий терен язичковий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Однодольні (Monocots) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
| Підродина: | Nolinoideae |
| Триба: | Rusceae |
| Рід: | Мишачий терен (Ruscus) |
| Вид: | Мишачий терен язичковий |
| Біноміальна назва | |
| Ruscus hypoglossum L., 1753 | |
| Посилання | |
| Ruscus hypoglossum | |
| Ruscus hypoglossum | |
| 1082042 | |
| IPNI: | 540452-1 |
| 191652 | |
Мишачий терен язичковий[1], рускус під'язиковий[2] (Ruscus hypoglossum) — вид рослин з родини холодкових (Asparagaceae), поширений у центральній і південній Європі від Італії до Криму, а також у Туреччині.
Опис
Багаторічна рослина від 20 до 40 см заввишки. Квітки по 3–5 у пучку, на верхній стороні кладодіїв[К 1] у пазусі великого листоподібних шкірястого приквітка[2]. Кореневище довге, розгалужене. Рослина дводомна вічнозелена. Квіти зеленуваті. Плід — червона ягода[3]. Кладодії шкірясті, від вузько до широко еліптичних, широко загострені, 6–10 × 2–2.5 см, звужені й закручені в основі. Приквіток суцвіття адаксіальний, ланцетний, 11–30 × 5–10 мм[4]. 2n=40[5].
Цвіте у квітні — травні, плодоносить у липні — грудні. Розмножується насінням і кореневищами[3].
Поширення
Поширений у центральній і південній Європі від Італії до Криму, а також у Туреччині[6][7][8].
В Україні вид зростає у гірських лісах і на тінистих кам'янистих гірських схилах — у Криму[2].
Використання
Ця рослина культивується в садах, її часто використовують як ґрунтовий покрив у лісових районах, оскільки є вічнозеленою і тіньовитривалою. Пагони також можуть бути зібрані для декоративних цілей, а рослини або частини рослин продаються на квіткових ринках, наприклад, в Болгарії. У Боснії та Герцеговині використовується в народній медицині[9].
Загрози й охорона
Загрозами є зривання на букети чи використання як декоративної рослини[3].
Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Рідкісний». Охороняється в Ялтинському гірськолісовому, Кримському ПЗ, заказнику загальнодержавного значення «Великий Каньйон Криму»[3].
Коментарі
- ↑ Видозмінений сплющений листоподібної форми зелений пагін; виконує функції листка
Джерела
- ↑ Ruscus hypoglossum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 403. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в г Червона книга України. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 9 травня 2020.
- ↑ Türkiyebitkileri.com. Процитовано 09.05.2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 801. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 09.05.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 09.05.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 09.05.2020. (англ.)
- ↑ Chadburn H. (2014). Ruscus hypoglossum. The IUCN. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 09.05.2020.
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).