Rubus praecox
| Rubus praecox | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Ожина (Rubus) |
| Вид: | R. praecox
|
| Біноміальна назва | |
| Rubus praecox | |
Rubus praecox (ожина таврійська як Rubus tauricus[1][2]) — вид рослин родини Розові (Rosaceae), поширений на півдні Європи. Етимологія: лат. praecox — «ранньостиглий»[3].
Опис
Чагарник 2–3 м заввишки. Річні пагони абсолютно голі, по ребрах з б. м. рідкісними, потужними шипами. Листки б. м. великі, майже шкірясті, зверху голі й лише на жилці волосисті, знизу повстяні, зеленувато-попелясті, густо запушені на жилах. Суцвіття подовжене, потужне, багатоквіткове, вісь і гілочки б. м. густоволосисті, з потужними, вигнутими шипами[2]. Листя з 5 листочками. Суцвіття безлисте, 7–9 см. Пелюстки 10–15 × 7–12 мм, овальні, білі або блідо-рожеві[4].
Поширення
Європа: Німеччина, Австрія, Бельгія, Люксембург, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Чехія, Словенія, Словаччина, Чорногорія, Хорватія, Франція, Греція, Швейцарія, Нідерланди, Іспанія, Угорщина, Португалія, Македонія, Польща, Румунія, Сербія, Косово, Україна [Крим][5][6][7].
В Україні зростає на лісових галявинах, відкритих схилах, берегах струмків — у гірському Криму й на Керченському півострові досить звичайний вид[2]. Входить до переліку видів, які перебувають під загрозою зникнення на території м. Севастополя[8].
Джерела
- ↑ Rubus tauricus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 163. (рос.)(укр.)
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 21.05.2018. (англ.)
- ↑ Flora Vascular. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 21.05.2018. (ісп.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21.05.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21.05.2018. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21.05.2018. (англ.)
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
Посилання
- Ожина таврійська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 306. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).