Rousettus amplexicaudatus
| ?Rousettus amplexicaudatus | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Підряд: | Крилановиді (Pteropodimorpha) |
| Родина: | Криланові (Pteropodidae) |
| Рід: | Rousettus |
| Вид: | Rousettus amplexicaudatus (É. Geoffroy, 1810) |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Rousettus amplexicaudatus |
 EOL: | 323422 |
 ITIS: | 631667 |
 МСОП: | 19754 |
 NCBI: | 58083 |
Rousettus amplexicaudatus — вид рукокрилих, родини Криланових.
Опис
Мають коричневі або сіро-коричневі тіла, їх голови, як правило, темніші, ніж їх нижні частини. Шерсть коротка, з довшими, іноді жовтими волосками навколо шиї й підборіддя, що найчастіше зустрічається у самців. Самці цього виду значно більші, ніж самиці. Довжина передпліччя від 82.22 до 86.76 мм, довжина тіла в межах від 78 до 87 мм.
Поширення
Країни поширення: Бруней-Даруссалам, Камбоджа, Китай, Індонезія, Лаос, Малайзія, М'янма, Папуа Нова Гвінея, Філіппіни, Сінгапур, Соломонові Острови, Таїланд, Східний Тимор, В'єтнам. Вид був записаний від рівня моря до 2200 м над рівнем моря. Його можна знайти в різних типах місць проживання, у тому числі вторинних лісах, сільськогосподарських угіддях, фруктових садах і узліссях. Він присутній, але менш поширений в первинних вологих тропічних лісах.
Поведінка
Це колоніальний, печерний вид, який утворює колонії з кількох тисяч тварин. Вони можуть подорожувати на великі відстані щоночі (до 25 км), в пошуках плодів. R. amplexicaudatus споживають нектар і пилок. Коли сезон, ці кажани також харчуються м'якими стиглими фруктами. Rousettus — єдиний рід криланових Старого Світу з ехолокацією.
Вид народжує дітей два рази в рік, вони розмножуються в період з грудня по січень, а також у травні й червні. Перше дітонародження охоплює березень і квітень; другий період пологів — у серпні й вересні. Період вагітності становить 150 днів, лактація — 60 днів.
Загрози та охорона
Найбільша загроза для них виходить від людей, це руйнування печер за рахунок туризму і освоєння земель, на них також полюють на їжу. Він присутній в ряді природоохоронних територій.
Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).