Шипшина Шерарда
| ?Шипшина Шерарда | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Streptophytina |
| — | Ембріофіти (Embryophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Euphyllophyta |
| — | Насінні (Spermatophyta) |
| — | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| — | Дводольні (Eudicots) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Розові (Rosaceae) |
| Підродина: | Розанні (Rosoideae) |
| Триба: | Roseae |
| Рід: | Шипшина (Rosa) |
| Вид: | Шипшина Шерарда |
| Біноміальна назва | |
| Rosa sherardii Davies, 1813 | |
| Синоніми | |
| Rosa omissa Déségl. | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Rosa sherardii |
 Віківиди: | Rosa sherardii |
 EOL: | 631322 |
| IPNI: | 734252-1 |
 ITIS: | 836394 |
 NCBI: | 267253 |
Шипшина Шерарда[1] (Rosa sherardii) — вид рослин родини розові (Rosaceae), поширений у Європі. Цей вид названий на честь британського ботаніка Вільяма Шеррада (1659–1728), чия робота по класифікації рослин сильно вплинула на Ліннея, який винайшов нашу сучасну систему класифікації видів[2].
Опис
Напівчагарник прямостійний, утворює малі зарості, кореневищний або ні. Стебла прямостійні, 10–20 дм, дистальні гілки часто гнучкі, кора червонувата; колючки одиночні або парні, вигнуті або прямі 6–9 × 3–4 мм завдовжки. Листки 6–10(18) см; прилистки 10–14 × 3–5 мм; поля коротко залозисті; поверхні, як правило, голі, іноді опушені, залозисті; черешки й квіткові стебла з голочками, опушені, залозисті; листочків 5 або 7; черешочки 6–12(40) мм; листочкові пластини від яйцюватих до вузько чи широко еліптичних, 30–45(65) × 15–30(45) мм, основи закруглені, іноді злегка клиноподібні, поля 2- або багатозубчасті, вершини гострі або округлі, нижні поверхні світло зелені, верхні — зелені, тьмяні[3].
Суцвіття: 1–3(або 4)-квіта волоть. Квітоніжка 12–17 мм, рідко залозиста. Приквітків 2, яйцювато-ланцетні, 16–21 × 4–6 мм, поля залозисті, поверхні від волохатих до опушених і до безволосих, залозисті або незалозисті. Квіти діаметром 2.5–3.5 см; чашолистки від розлогих до прямостійних, ланцетні, 15–20 × 3–3.5 мм, верхівка 4–8 × 1.5–2 мм, нижня поверхня щільно залозиста; пелюстки глибокі трояндово рожеві, рідше білі, 15–19 × 13–15 мм. Плоди шипшини від апельсинового до яскраво-червоного забарвлення, від кулястої чи яйцюваті звужені при основі до еліпсоїдної форми, 13–18 × 11–18 мм, оголені, рідко залозисті, чашолистки постійні. Сім'янка рудувато-коричнева, 5–5.5 × 2.5–3 мм. 2n = 28, 35, 42[3].
Поширення
Поширений у Європі (крім півдня й Ісландії); інтродукований у Вермонт[4][5]. Населяє гущавини, узлісся, запущені пасовища, відкриті чагарники, пустирі, узбіччя доріг[3].
В Україні рослина охороняється на території Шацького національного природного парку[6].
Джерела
- ↑ Rosa sherardii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Go Botany. Архів оригіналу за 10.11.2018. Процитовано 10.11.2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2018-11-10? (довідка) [Архівовано 2018-11-10 у Wayback Machine.] (англ.) - ↑ а б в Flora of North America. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 20.10.2018. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 10.11.2018. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10.11.2018. (англ.)
- ↑ Гончаренко В. І., Калінович Н. О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. — 2009. — С. 5–17.
|
Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).