Бігунець білобровий
| ?Бігунець білобровий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Дерихвостові (Glareolidae) |
| Рід: | Короткодзьобий бігунець (Rhinoptilus) |
| Вид: | Бігунець білобровий |
| Біноміальна назва | |
| Rhinoptilus bitorquatus (Blyth, 1848[2]) | |
 Мапа поширення виду | |
| Синоніми | |
| Cursorius bitorquatus Macrotarsius bitorquatus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Rhinoptilus bitorquatus |
 Віківиди: | Rhinoptilus bitorquatus |
 EOL: | 1049259 |
 ITIS: | 562725 |
 МСОП: | 22694103 |
Бігунець білобровий[3] (Rhinoptilus bitorquatus) — вид сивкоподібних птахів родини дерихвостових (Glareolidae).
Поширення
Рідкісний ендемік Індії. Поширений лише у Східних Гатах у штатах Андхра-Прадеш та Мадх'я-Прадеш. Історично бігунець білобровий був відомий лише з кількох записів у долинах річок Пеннар та Годаварі і вважався вимерлим до його повторного відкриття у 1986 році. З цього часу у різних місцях вид спостерігали вісім разів (востаннє у 2009 році). Ймовірно, всі спостережені птахи належали до єдиною популяції, яка територіально приурочена до заповідника Шрі-Ланкамаллесвара.
Опис
Верхня частина тіла коричнева. Махові пера та хвіст чорні. Білі крижі помітно лише під час польоту. Верхівка голови чорна. Є широка темна смуга, яка проходить від основи дзьоба над оком і закінчується ближче до задньої частини голови. Дзьоб чорний з жовтою основою. Над очима проходять вузькі білі смуги. Горло помаранчево-коричневе, під дзьобом біле. На шиї є два коричневих широких кільця, що розділені білим; далі на грудях йде чорне вузьке кільце. Черево біле.[4]
Примітки
- ↑ BirdLife International (2017). Rhinoptilus bitorquatus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 3 квітня 2020
- ↑ Blyth, J. A. S., XVII:254
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jeganathan, P. Wotton, S. R. (2004). The First Recordings Of Calls Of The Jerdon's Courser Rhinoptilus bitorquatus (Blyth), Family Glareolidae. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 101 (1): 26—28.
Посилання
- BirdLife International: Jerdon's courser [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Photographs [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- https://ebird.org/species/jercou1?siteLanguage=uk
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).