Довгоносий вуж Ле-Конта
| ?Довгоносий вуж Ле-Конта | |
|---|---|
 Довгоносий вуж Ле-Конта | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Змії (Serpentes) |
| Родина: | Вужеві |
| Підродина: | Вужі |
| Рід: | Довгоносий вуж (Rhinocheilus) Baird & Girard, 1853 |
| Вид: | Rhinocheilus lecontei Baird & Girard, 1853 |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Rhinocheilus lecontei |
 Віківиди: | Rhinocheilus lecontei |
 EOL: | 1055403 |
 ITIS: | 174266 |
 МСОП: | 63909 |
 NCBI: | 94900 |
Довгоносий вуж Ле-Конта (Rhinocheilus lecontei) — єдиний представник роду неотруйних змій довгоносий вуж родини вужеві. Має 4 підвиди.
Опис
Загальна довжина коливається від 75 см до 1 м. Має загострену голову та виступаючий уперед кінчик морди, так що верхня щелепа нависає та перекриває нижню. Тулуб стрункий, циліндричний з гладенькою лускою. Забарвлення кремове або жовтувате з рядком чорних сідлоподібних плям та білою облямівкою вздовж спини. На тулубі зустрічаються лусочки з чорними цятками й повністю червоні. Схожа на деяких королівських змій та на коралових аспідів.
Спосіб життя
Полюбляє пустелі, чагарники й сухі луки. Активний у сутінках та вночі. Харчується ящірками та земноводними, іноді дрібними зміями та гризунами.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає від 4 до 11 яєць.
Розповсюдження
Мешкає на півдні США та півночі Мексики.
Підвиди
- Rhinocheilus lecontei antonii
- Rhinocheilus lecontei etheridgei
- Rhinocheilus lecontei lecontei
- Rhinocheilus lecontei tessellatus
Джерела
- Shannon, F.A. and Humphrey, F.L. 1963. Analysis of color pattern polymorphism in the snake, Rhinocheilus lecontei. Herpetologica 19 (3):153-160
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- onant,R. & Collins,J.T. 1991. A Field Guide to Reptiles and Amphibians of Eastern/Central North America, 3rd ed. Houghton Mifflin (Boston/New York), xx + 450 p.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).