Вусач-меґараґій в'язовий
| ?Перев’язник дубовий | |
|---|---|
 Rhagium sycophanta | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Жуки (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Надродина: | Попиковидні (Chrysomeloidea) |
| Родина: | Скрипунові (Cerambycidae) |
| Підродина: | Тонкохвісткові (Lepturinae) |
| Триба: | Перев'язцеві (Rhagiini) |
| Рід: | Перев'язник (Rhagium) |
| Вид: | Перев’язник дубовий |
| Біноміальна назва | |
| Rhagium sycophanta Schrank, 1781 | |
| Синоніми | |
| Rhagium mordax F.; Rhagium grandiceps Thomson, 1866; Stenocorus cephalotes Voet, 1806; Stenocorus scrutator Olivier, 1795 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Rhagium sycophanta |
 Віківиди: | Rhagium sycophanta |
 EOL: | 889790 |
 NCBI: | 1553712 |
Перев’язник дубовий[1] (Rhagium sycophanta Schrank, 1781) — вид жуків з родини Скрипунових.
Поширення
Rh. sycophanta належить до групи західнопалеарктичних видів у складі палеарктичного комплексу. Вид розповсюджений на території країн Європи, Кавказу і в Росії.
В Україні розповсюджений і численний у лісовій і лісостеповій зонах[2].
Екологія
Комахи трапляються на стовбурах дерев, часто скупчуються у місцях пошкоджень кори та сочіння соку, яким вони живляться Літ триває з червня до серпня. Імаго зустрічається на квітах. Личинки розвиваються в деревині в’язу (Ulmus scabra Mill.) берези, граба та деяких інших листяних порід.
Морфологія
Імаго
Цей вид є найбільшим з-поміж Перев'язників, довжина тіла 18-28 мм. Забарвлення тіла чорне з густими рудими волосками. Надкрила в густих лежачих волосках, з двома рудими перев’язями. Скульптура надкрил зморшкувата з добре помітними ребрами. Голова з великими скронями, значно довшими за очі. Вусики короткі, не довші за передньоспинку. Передньоспинка з одним великим шипом і двома рудими поздовжніми перев’язями.
Личинка
Тіло личинки Rh. sycophanta сплющене в дорзо-вентральному напрямку. Голова велика, плоска. З кожної сторони голови по одному основному вічку та два додаткові. Вусики маленькі двочленикові. Мандибули вузькі і довгі, зовні біля вершини гладенькі, при основі з неправильною скульптурою, а з середини з гострими, косими кілями. Наличник, як і верхня губа, широкий, остання має овальну форму. Ноги порівняно довгі. Пронотум в основній своїй частині гладкий. 9-й сегмент черевця без шипа.
Життєвий цикл
Життєвий цикл триває 2 роки.
Примітки
- ↑ Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
- ↑ Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
Література
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11190/ [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/rhagsyco.htm [Архівовано 13 червня 2010 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).