YaChudo

Вусач-раґій смерековий

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

?Перев’язник ребристий
Rhagium inquisitor
Rhagium inquisitor
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Жуки (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина:Попиковидні (Chrysomeloidea)
Родина:Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина:Тонкохвісткові (Lepturinae)
Триба:Перев'язцеві (Rhagiini)
Рід:Перев'язник (Rhagium)
Вид:Перев’язник ребристий
Біноміальна назва
Rhagium inquisitor
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
Посилання
Вікісховище:Rhagium inquisitor
Віківиди:Rhagium inquisitor
EOL:2661565
ITIS:703216
NCBI:933255

Перев’язник ребристий[1] (лат. Rhagium inquisitor Linnaeus, 1758) — вид жуків з родини Скрипунових.

Поширення

Rh. inquisitor належить до групи транспалеарктичних видів у складі палеарктичного комплексу. Вид поширений по всій Європі, Росії, на Кавказі, Сибіру й Далекому Сході.

В Україна ареал Rh. inquisitor охоплює Карпати, Полісся, а також соснові плантації у лісостеповій і лісовій зонах[2][3].

Екологія

Вид є звичайним, часто масовим для хвойних соснових, смерекових і ялицевих лісів. Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках та на ушкоджених деревах, з яких виділяється живиця. Літ триває з кінця травня до серпня, максимум чисельності припадає на середину червня. Личинки розвиваються в живій або свіжо поваленій деревині смереки, а в передгірних районах – в ялиці та сосни. Ходи і лялечкові камери розташовуються під корою. Лялечкова камера овальної форми, оточена характерною облямівкою, яка складається з довгих волокон відгризених від кори.

Морфологія

Імаго

Вусач-раґій смерековий у лялечковій камері

Жуки середніх розмірів вид з довжиною тіла 12-20 мм. Тіло чорне, вкрите густими лежачими світлими волосками. Надкрила голі, жовто-бурого забарвлення з кількома темними розмитими перев’язями. Скульптура надкрил зморшкувата з кількома чіткими, добре вираженими ребрами. На відміну від інших близьких видів роду, в Rh. inquisitor слабо розвинені скроні, значно коротші за очі. Вусики короткі, не довші за передньоспинку. Передньоспинка з одним великим шипом.

Личинка

Вусач-раґій смерековий на свіжому спилі смереки
Личинка вусача-раґія смерекового

Тіло личинки сплющене в дорзо-вентральному напрямку. Голова велика, плоска. З кожної сторони голови по одному основному вічку. Вусики маленькі двочленикові. Мандибули вузькі і довгі, зовні біля вершини гладенькі, при основі з неправильною скульптурою, а з середини з гострими, косими кілями. Наличник, як і верхня губа, широкий, остання має овальну форму. Ноги порівняно довгі. Пронотум при основі гладкий. 9-й сегмент черевця без шипа.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки із зимуванням личинок та дорослих комах.

Примітки

  1. ↑ Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина III: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
  2. ↑ Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
  3. ↑ Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.

Література

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
  3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
  4. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  5. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  6. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  7. Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
  8. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  9. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  10. Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
  11. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
  12. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  13. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання

  1. http://www.cerambyx.uochb.cz/inquis.htm [Архівовано 11 квітня 2012 у WebCite]
  2. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11186/ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).