Вуж тигровий
| ?Вуж тигровий | |
|---|---|
 Вуж тигровий | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Змії (Serpentes) |
| Родина: | Полозові (Colubridae) |
| Підродина: | Вужеві (Natricinae) |
| Рід: | Довгозубий вуж (Rhabdophis) |
| Вид: | Вуж тигровий |
| Біноміальна назва | |
| Rhabdophis tigrinus Boie, 1826 | |
 Поширення вужа тигрового | |
| Синоніми | |
| Tropidonotus tigrinus Natrix tigrina Amphiesma tigrinum | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Rhabdophis tigrinus |
 Віківиди: | Rhabdophis tigrinus |
 EOL: | 1055425 |
 МСОП: | 191942 |
Вуж тигро́вий[1] (Rhabdophis tigrinus) — родини полозових (Colubridae). Умовно отруйна змія (реальної небезпеки для людини, як правило, не становить). Описано 3 підвиди.
Опис
Загальна довжина досягає 110 см, хвіст у 4-5 разів коротший за тулуб. Міжносові щитки мають більш-менш трапецієподібну форму. Шов між міжщелепними та першим верхньогубним щитками значно коротший, ніж шов поміж міжщелепними й міжносовим. Передочних щитків 2, заочноямкових — 3-4. Луска хвоста має виражені реберця. Навколо середини тулуба в одному рядку є 19 лусок. Черевних щитків — 141—170, підхвостових — 66-88 пар. Анальний щиток розділений.
Забарвлення верхньої сторони тулуба темно-оливкове, темно-зелене, світло-коричневе, іноді зустрічаються блакитні або чорні кольори спини з чітко вираженими чорними поперечними смугами або плямами уздовж хребта та з більш великими чорними плямами з боків, які розташовуються в 1 рядок. Нерідко спинні і бічні плями зливаються один з одним і утворюють характерний «тигровий» поперечний малюнок. У передній третині тулуба у проміжках між чорними плямами краї луски яскравого цегляно-червоного, червоного або помаранчево-червоного кольору. Молоді особини темно-сірого забарвлення з зеленуватим відтінком. Під оком є різка чорна коса смуга клиноподібної форми, яка значно ширше чорних смужок в області шва між верхньогубними щитками, з боків шиї по одній більш-менш трикутній чорній плямі. Передні краї черевних щитків з чорними, поперечними, нерівно окресленими по задньому краю плямами.
Поширення
Мешкає на Корейському півострові, у Японії, у південному та східному Китаї, Тайвані, В'єтнамі, Приморському, Хабаровському краях Росії.
Спосіб життя
Полюбляє заводнену місцевість, водойми, змішані та листяні ліси. Активний вдень. У разі небезпеки приймають характерну позу загрози, яка супроводжується майже вертикально піднятою сплощеною передньою третиною тіла, шипінням й кидками у бік ворога. На верхній поверхні шиї з особливих залоз виділяється їдкий секрет, що відлякує хижаків. Слина й секрет верхньогубних залоз при попаданні до рани може викликати сильне отруєння. Для дрібних тварин укуси представляють серйозну небезпеку, відомі випадки з летальним результатом при укусах людей. Харчується жабами, рибою. Здобич поїдає живцем.
Це яйцекладна змія. У другій половині липня — серпні самки відкладають 18-22 яйця. Наприкінці серпня-вересні з'являються молоді вужі довжиною 15-17 см.
Підвиди
- Rhabdophis tigrinus tigrinus
- Rhabdophis tigrinus lateralis
- Rhabdophis tigrinus formosanus
Примітки
- ↑ Маркевич О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — К. : Наук. думка, 1983. — 276 с. (с. 257)
Література
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 173). — ISBN 5-98092-007-2
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 255—257)
- Nietzke, G. 2002. Die Terrarientiere 3: Krokodile und Schlangen. Ulmer Verlag (Stuttgart), 375 pp.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).