Resident Evil (серія ігор)

Resident Evil / Biohazard
Логотип першої гри
Жанр	Survival horror, шутер від третьої особи, шутер від першої особи
Розробник	Capcom
Видавець	Capcom
Платформи	Amazon Luna, Android, Arcade, BlackBerry, Dreamcast, Game Boy Color, GameCube, Game.com, Google Stadia, iOS, iPad, iPod Touch, iPhone, Meta Quest 2, Microsoft Windows, мобільні телефони, N-Gage, Nintendo 3DS, Nintendo 64, Nintendo DS, Nintendo Switch, Nvidia Shield, PlayStation, PlayStation 2, PlayStation 3, PlayStation 4, PlayStation 5, PlayStation Portable, PlayStation Vita, Sega Saturn, Shield Portable, Shield Tablet, Wii, Wii U, Windows Phone, Xbox 360, Xbox One, Xbox Series, Zeebo
Перша гра	Resident Evil 22 березня 1996
Остання гра	Resident Evil Requiem 27 лютого 2026

Resident Evil (укр. Оселя зла) також відома в Японії як Biohazard (яп. バイオハザード Baiohazādo^?) — серія відеоігор та заснована на ній медіафраншиза, створена Сіндзі Мікамі і Токуро Фудзівара та розроблена компанією Capcom. Франшиза включає серію ігор жанру survival horror, а також художні фільми, анімаційні фільми, комікси, новели, аудіо-драми та іншу супутню продукцію. Історія концентрується на боротьбі із зомбі та мутантами, створених переважно космополітичною корпорацією Umbrella.

Перша Resident Evil була випущена в 1996 році, події відбувалися в особняку містечка Раккун-Сіті, наповненого зомбі та мутантами, куди потрапляє загін спецпризначенців. Франшиза виросла до численних продовжень різних жанрів, які включали елементи екшену, дослідження та розв'язання головоломок, а також сюжетні лінії, натхненні фільмами жахів. Resident Evil — найпопулярніша відеоігрова франшиза Capcom, яка налічує понад 110 мільйонів проданих одиниць по всьому світу станом на 2022 рік.

Resident Evil дебютувала у 1996 році на консолі Sony PlayStation, а пізніше на Sega Saturn. В ній загін спецпризначенців (грання відбувається за двох із них), розслідуючи таємничі події в околицях вигаданого міста Раккун-Сіті, опиняється в особняку, де випробовувався тератогенний Т-вірус. Гра отримала високі оцінки від преси та комерційний успіх^[1], що призвело до виходу двох сиквелів на PlayStation — Resident Evil 2 у 1998 році та Resident Evil 3: Nemesis у 1999 р., де масштаб подій розростається до зомбі-епідемії в Раккун-Сіті. На Nintendo 64 вийшов порт Resident Evil 2. До того ж, порти усіх трьох ігор згодом вийшли на Windows.

Наступна гра серії, Resident Evil Code: Veronica, була розроблена для Sega Dreamcast та випущена у 2000 році. В ній події відбуваються на низці військових баз, де проводилися експерименти з Т-вірусом. За нею слідували порти 2 та 3 частин. Resident Evil Code: Veronica пізніше було знову випущено для Dreamcast у Японії під назвою Code: Veronica Complete, що містила незначні зміни ігрових роликів. Цю оновлену версію пізніше портували на PlayStation 2 та Nintendo GameCube під назвою Code: Veronica X.

Незважаючи на попередні оголошення щодо виходу наступної гри на PlayStation 2, в результаті чого було створено зовсім окрему гру під назвою Devil May Cry, засновник та продюсер серії Сіндзі Мікамі вирішив видати підсерію ексклюзивною для Nintendo GameCube.^[2] Наступні три гри серії (рімейк оригінальної Resident Evil та приквел Resident Evil Zero, випущені у 2002 році, а також Resident Evil 4) спочатку справді були випущені як ексклюзиви для GameCube. Resident Evil 4 дещо відійшла від традицій попередніх ігор, перемістивши дію в ізольоване село, жителі якого виявилися заражені паразитами. Пізніше Resident Evil 4 було випущено під Windows, PS2 та Wii. До того ж, GameCube поповнилася попередніми сиквелами Resident Evil. Незважаючи на домовленість про ексклюзивність між Capcom та Nintendo, Capcom випустила кілька ігор Resident Evil на PS2, які не вважаються прямими сиквелами.

Трилогія ігор для світлового пістолета, відома як серія Gun Survivor, характеризується геймплеєм від першої особи. Перша гра, Resident Evil: Survivor, вийшла в світ у 2000 році на PlayStation та ПК, але отримала посередні відгуки.^[3] Наступні ігри, Resident Evil Survivor 2 Code: Veronica та Resident Evil: Dead Aim, досягли дещо кращих результатів.^[4] Насправді, Dead Aim — це четверта гра серії Gun Survivor у Японії, оскільки Gun Survivor 3 — це Dino Stalker, спін-оф серії Dino Crisis. Подібним чином, серія Chronicles характеризується гемплеєм від першої особи, проте з постійним прямолінійним шляхом (тобто рухи гравця обмежені, в той час як гра слідує шляхом, закладеним розробником). Resident Evil: The Umbrella Chronicles вийшла у 2007 році на Wii, за якою слідувала Resident Evil: The Darkside Chronicles у 2009 р..

Resident Evil: Outbreak — це онлайн-гра для PS2, випущена у 2003 році. Вона розповідає епізодичні історії, що відбуваються у місті Раккун-Сіті одночасно з подіями Resident Evil 2 і 3. Слідом за нею вийшов сиквел — Resident Evil Outbreak: File 2. Місто Раккун-Сіті — це вигадана метрополія, розташована у Північній Америці у горах Арклей, яку заполонила епідемія смертельного Т-вірусу, в результаті чого місто було знищено урядом Сполучених Штатів за допомогою ядерного вибуху. Місто виступає зв'язною ланкою у розвитку серії, головним каталізатором падіння корпорації «Umbrella», а також поворотною точкою для біографій деяких найпомітніших персонажів серії.

Resident Evil Gaiden — гра у жанрі action-adventure для Game Boy Color з бойовою системою в стилі RPG. На Game Boy Color також вийшов пінбол, що використовує тему Resident Evil (на ігровому полі присутні персонажі та монстри з ігор серії). У Японії також існує кілька мобільних ігор, заснованих на серії Resident Evil. Деякі з них вийшли у Північній Америці та Європі через T-Mobile. Під час пресконференції Sony на E3 2009 було оголошено, що гра під назвою Resident Evil Portable з'явиться на PlayStation Portable.^[5]

Під час E3 2010, Кейдзі Інафуне (Keiji Inafune) представив Resident Evil: Revelations, першу гру серії на Nintendo 3DS.^[6] Пізніше гра також вийшла на усіх домашніх консолях та на ПК. У 2011 році Capcom оголосили про роботу над Resident Evil: Operation Racoon City — шутером від третьої особи. Гра вийшла у лютому 2012 року. У жовтні того ж року було випущено Resident Evil 6. Обидві ігри отримали змішані відгуки, але через велику базу фанатів серії обидві гри мали фінансовий успіх^[7].

У березні 2015 року було випущено продовження Resident Evil: Revelations 2. Також Capcom оголосила про роботу над Umbrella Corps — грою, присвяченою святкуванню 20-річчя серії у 2016. У 2015 році Capcom почала випускати Remastered-версії свої старих ігор на сучасні платформи. Так, колишні ексклюзив для Nintendo GameCube — Resident Evil (remake) та Resident Evil Zero, були випущені на усіх актуальних платформах. Також HD-версії Resident Evil 4 та Resident Evil: Code: Veronica були випущені на PS3 та Xbox 360. Крім того того ж року Capcom офіційно анонсувала видання Resident Evil 2 (remake)^[8]. 2016 року світ побачила гра Umbrella Corps: командний шутер без сюжету. Критики прийняли гру майже одностайно негативно^[9], а кількість гравців зменшилася приблизно в 10 разів вже за тиждень після випуску^[10].

У 2017 році Capcom випустили Resident Evil 7: Biohazard. Після негативних відгуків на останні нові ігри, Capcom вирішили кардинально змінити серію, зробивши гру від першої особи з виключно новими персонажами та повернувшись до витоків серії. Події тут відбуваються в маєтку, жителі якого були заражені особливим грибком, а частку екшену суттєво зменшено. Попри різкі зміни, гра мала успіх серед фанатів серії і отримала в цілому позитивні відгуки.

На E3 2018, після трирічного мовчання, Capcom оголосила дату випуску рімейку Resident Evil 2. Реліз гри відбувся 25 січня 2019 року^[11]. В грудні 2019 року на виставці Sony State of Play було анонсовано реліз рімейку Resident Evil 3, що вийшла 3 квітня 2020 року^[12].

Продовження Resident Evil 7 під назвою Resident Evil Village (Vill- стилізовано як римську VIII) на презентації PlayStation 5 у червні 2020 року. Реліз відбувся 7 травня 2021. Гра перейняла низку ідей Resident Evil 4. Події також відбуваються в ізольованому селі, але збільшилась кількість екшн-сегментів, порівняно з попередньою грою^[13][14].

В червні 2022 року було анонсовано ремейк Resident Evil 4.^[15] Реліз гри відбувся 24 березня 2023 року.

У 1989 році Capcom випустили ігрову адаптацію японського фільму жахів Sweet Home для Famicom. Це була jRPG з покроковими боями. Коли пізніше Sony анонсували випуск домашньої ігрової приставки PlayStation, Capcom вирішили скористатися потужностями нової консолі і створити версію Sweet Home у 3D графіці^[16]. Перші прототипи гри були зроблені у вигляді шутера від першої особи^[17] і компанія навіть мала плани додати кооперативне проходження, проте пізніше команда дійшла висновку, що гра буде старшнішою, якщо гравець буде більш вразливим (у противагу типовим "суперсолдатам" шутерів того часу), а зміна камери на вид від третьої особи створить більш напружену атмосферу, адже гравець матиме обмежене поле зору. Це також виправило деякі технічні проблеми — з пре-рендереними задніми фонами команда змогла додати більше деталей до ігрового світу, створивши більш якісну і занурюючу картинку. Рішення додати двох ігрових персонажів, Джил Валентайн та Кріса Редфілда, було прийняте як спосіб органічно вписати різні рівні складності. У японській версії гри Biohazard гра за Джил була позначена як "легка складність", а гра за Кріса — "важка складність". У міжнародному релізі цей текст було видалено. Вихід гри Resident Evil у продаж в 1996 році фактично знаменував створення жанру Survival Horror.

Робота над Resident Evil 2 почалася майже одразу ж після завершення роботи над Resident Evil. Загальна філософія розробки була "зробити те саме, але більше та краще". Гра так само мала двох ігрових персонажів, цього разу Леон Кеннеді та Ельза Вокер, але замість одного маєтку дія тепер відбувалася у місті Ракун Сіті^[18]. Також у грі тепер було значно більше зомбі. Гра була майже завершена^[19], коли режисер гри Мікамі Шінджі прийняв важке рішення — гру було скасовано і розробка мала початися з початку. Причини: гра була недостатньо страшна, персонажі погано запам'ятовувалися і атмосфера була значно розслабленішою^[20]. Скасовану версію фанати назвали Resident Evil 1.5^[21].

У новій версії жіночого персонажа Ельзу Вокер перейменували на Клер Редфілд, таким чином сюжетно пов'язавши її з Крісом Редфілдом з першої гри. Крім того невеликий відрізок гри у сценарії за Леона гравцю дають керувати Адою Вонг, яка також згадувалася в документах першої гри як дівчина одного зі вчених Амбрелли. Географічні масштаби гри знизилися і більшість гри тепер проходить у поліцейському відділку, який тут замінив маєток. Архаїчну та заплутану структуру відділку пояснили тим, що раніше ця будівля була музеєм. Складність гри більше не була прив'язана до персонажів. Натомість були додані так звані сценарії А та Б. Залежно від того, яким персонажем гравець проходив гру вперше, друге проходження за другого персонажа тепер відрізнялося. Сюжетно обидва сценарії проходили одночасно і тому дії гравця у сценарії А впливали на сценарій Б. Гра вийшла у 1998 році, стала величезним хітом і перетворила Resident Evil на всесвітньо відому франшизу.

Паралельно з розробкою Resident Evil 2 почалася розробка наступної гри — першого спін-офу серії, який планувалося випустити під назвою Biohazard: Last Escape або ж Resident Evil Nemesis за межами Японії^[22]. Оскільки ця гра планувалася як спін-офф, а не як наступна велика частина, гра стала значно меншою, за другу. Вона перевикористовує багато локацій та предметів другої гри, основним ігровий персонажем є Джил Валентайн, яка повернулася з першої частини, але невеликий відрізок гри проходиться за Карлоса Олів'єру, подібно до відрізку з Адою Вонг в другій грі. Титульний ворог Nemesis став аналогом Містер Ікса і Вільяма Біркіна з попередньої гри - невбиваємий ворог, який стає дедалі сильнішим, поки не стає фінальним босом. Сюжетно гра відбувається паралельно подіям другої частини. Гра також коротша, має значно менше елементів хорору, менше загадок і більше фокусується на екшні.

Проте у цей період великі видавці починають отримувати набори з розробки для консолей нового покоління, що призводить до рішення Capcom припинити випуск основних частин серії на консолі PlayStation. Але Capcom хотіли випустити на PlayStation три основні частини^[23]. Тому вони прийняли рішення перейменувати Resident Evil Nemesis на Resident Evil 3 Nemesis, зробивши її частиною основної серії. Саме під такою назвою гра і вийшла у 1999 році. Попри розповсюджений міф, Capcom не мали жодних договорів із Sony, які зобов'язували б їх це зробити, підняття спінофу до основної серії були виключно рішенням Capcom.

Наприкінці 1990х років у Японії були дуже популярні аркадні "Тири" — ігри на аркадних автоматах, де персонаж рухався сам по так званим ігровим рейкам, а гравець мав просто направляти на екран контролер у формі пістолета і стріляти у ворогів. Capcom хотіли скористатися цією популярністю і випустити таку гру на PlayStation^[24].

На відміну від класичних аркадних тирів, Gun Survivor не був повністю рейковим. Гра дозволяла гравцю ходити самостійно і досліджувати рівні. Ігровим персонажем став Вінсент Гольдман, колишній вчений, який працював на Амбрелу, але втратив пам'ять перед початком гри. Усі вороги у грі були ідентичні до ворогів з попередніх частин, навіть фінальним босом став Тирант, аналогічний тому, що був босом першої частини.

Гра вийшла у 2000 році і отримала чимало негативних відгуків. Серед причин невдоволяння гравців був повільний і незручний геймплей, погана якість графіки і анімацій, а також, через те, що гравці очікували жанр Survival Horror, і тому були розчаровані, побачивши що це шутер від першої особи^[25]. Крім того, посилення страху щодо впливу жорстоких ігор на дитячу психіку, підтримку світлового пісітолета було скасовано^[26], що негативно вплинуло на ігровий процес — цілитися тепер треба було за допомогою стрілочок на контролері, що було дуже незручно для гравців.

Розробка цієї гри почалася одразу ж після релізу Resident Evil 2 і всередині команди розробників вона вважалася третьою основною частиною серії. Це була перша гра, яка вийшла не на консолі від Sony — перший реліз цієї гри був на платформі Sega Dreamcast^[27]. Нова консоль була значно потужніша, що дало змогу замінити пререндерені задні фони на повноцінні 3D приміщення. Ігровими персонажами цієї гри стали Кріс і Клер Редфілди — персонажі з першої і другої частини відповідно. Проте, на відміну від попередніх ігор, гравець не мав змоги обрати персонажаа. ЦЬого разу першу половину гри гравець грав за Клер, а другу — за Кріса. Також це стала перша гра серії, дії якої відбувалися не в Ракун Сіті та його околицях, тепер вона проходить на острові в Південному океані і в Антарктиді.

Гра вийшла у 2000 році на Sega Dreamcast, проте згодом була портована на Nintendo Gamecube та Sony PlayStation 2 під назвою Code: Veronica X.

Намагаючись заробити на популярності аркадних шутерів, Capcom уклав партнерство з компанією Namco, яка займалася розробкою ігор для аркадних машин, згідно з яким останні зайнялися розробкою другого шутеру в серії, після Gun Survivor. У грі використовуються рівні з Code: Veronica і вороги з другої і третьої частини. Ігровими персонажами знову стали два на вибір — Клер Редфілд і Стів Бернсайд, з якими гравці познайомилися ще у Code: Veronica.

Гра вийшла у 2001 році на PlayStation 2 і отримала шквал критики. Як і у попередньому випадку, гравці критикували відсутність атмосфери хорору, і була надто аркадною. Єдиним плюсом цієї гри стала підтримка світлового пістолету, яка була відсутня у грі на першій PlayStation. Тим не менш, попри критику, гра фінансово окупилася, а у квітні 2002 року навіть була названа "Найкращою аркадною грою місяця" японським ігровим журналом Game Machine^[28].

На початку 2000х Capcom уклали договір з Nintendo, згідно з яким усі минули ігри основної серії Resident Evil мали бути портовані на GameCube, а нові виходити ексклюзивно на ній^[29]. У рамках цієї співпраці, Capcom портували на GameCube Resident Evil 3, Resident Evil 2 та Code: Veronica. Але коли розмова зайшла про Resident Evil 1, представник Capcom сказав, що з цією грою вони готують щось "особливе".

Цим "особливим" став повноцінний ремейк першої частини. На початку планувалося просто портувати гру, але в процесі роботи над грою було прийняте рішення переробити все з нуля. Оригінальна гра технічно застаріла, а багато ідей розробників не були реалізовані через слабкість заліза PlayStation. Крім того, низька якість графіки вже не могла налякати нових гравців. Розробники говорили про ремейк як "Ідеальну версію гри". Він мав стати повною заміною оригіналу. Як вони казали: "Ми не копіюємо, ми переосмилюємо, ніби створює Resident Evil заново."^[30]

Гра розширилася. Маєток став більшим, старі локації були перероблені і розширені, вороги, яких вирізали з оригіналу, такі як Crimson Head чи Ліза Тревор, були додані до ремейку. За словами Шінджі Міками, основною їхньою метою було "не розчарувати фанатів". "Якщо ми зробимо стару гру — її не приймуть. Якщо зробимо зовсім іншу гру — її не приймуть." Перед розробниками була поставлена задача зберегти баланс між ностальгією та інноваціями.

Гра вийшла у 2002 році і отримала позитивні відгуки. Критики назвали її "золотим стандартом", тим, як треба правильно робити ремейки. Багатьма фанатами серії саме ця частина вважається найкращою грою серії.

Ідею зробити приквел Capcom мали ще після виходу першої гри, але повноцінна розробка почалася лише у 1998 році, паралельно з розробками Resident Evil 3 та Code: Veronica. На той момент гра розроблялася для Nintendo 64, але пізніше цю версію гри повністю сказували на користь версії для свіжоанансованого GameCube^[31].

Capcom хотіли зробити Zero більш схожою геймплейно на Sweet Home, і в рамках цього бачення з гри прибрали скрині для предметів — тепер персонажі мали кидати предмети на підлогу, з можливістю підібрати їх пізніше^[32]. Також два нових персонажі, Ребекка Чемберз і Біллі Коен, керувалися паралельно, гравець міг у будь-який момент натиснути кнопку і перемкнутися на іншого персонажа.

Цікавий факт — у грі Ребекка бігає без свого синього берету, який можна було побачити в оригіналі Resident Evil 1. Розробники планували додати катсцену в кінці гри, де вона його знаходить і надягає. Але коли розробники ремейку побачили геймплейне демо без берета, вони прибрали берет зі своєї версії, щоб зберегти послідовність. Через це пізніше розробникам Zero довелося скасувати катсцену і залишити Ребекку без берету^[33].

Гра вийшла у 2002, через пів-року після резілу Ремейку під змішані відгуки. З плюсів відмічалася гарна хорор-атмосфера і красива графіка, але багатьом гравцям не сподобалися зміни у механіці. Гра за двох персонажів псувала враження, гравці скаржилися на штучний інтелект, який міг самостійно витрачати цінні і обмежені ресурси^[34], а рішення позбутися скринь схову штучно розгягувало час проходження, змушуючи гравців частіше повертатися і шукати викинуті раніше предмети.

Dead Aim став третьою і останньою спробою зробити аркадний шутер у всесвіті Resident Evil. Сюжет гри відбувається на лайнері за нового персонажа Брюса МакГівена. Дослухавшись до критики Survivor і Survivor 2, вони зробили кілька механічних змін. Персонаж тепер міг перемикатися між видом від першої і третьої особи, залежно від режиму "дослідження" і "бою" і гра має більший акцент на дослідженні і збиранні предметів. Це була спроба поєднати жанри аркадного шутера і Survival Horror.

Гра вийшла у 2003 році на PlayStation 2 і її реліз пройшов досить непомітно для пересічного гравця. Гра мала досить скромну рекламну кампанію, через що багато фанатів серії навіть і не знали про її реліз. Ті ж, хто знали, сприйняли гру з розчаруванням. Вони критикували керування, нецікавий сюжет і нудний геймплей.

На початку 2000х онлайнова гра була вже досить розповсюдженою на домашніх комп'ютерах, але для консолей це досі було щось нове. Capcom вважали, що у цій новій технології був потенціал, крім того Sony активно рекламували мережевий адаптер для PlayStation 2, що підштовхнуло Capcom до рішення створити гру в серії Resident Evil, націлену кооперативне проходження через інтернет. Попри те, що гра розрахована на онлайн-кооператив, в неї можна грати наодинці, тоді контроль над іншими персонажами бере штучний інтелект.

Гра розовідає про 8 звичайних людей з Ракун Сіті і їхні спроби вижити у перші дні зомбі пандемії. Гра має 8 ігрових персонажів і розбита на п'ять сценаріїв (розробники описували їх як епізоди серіалу), але одночасно в одному сценарії можуть бути не більше 4 гравців. Кожен персонаж має унікальні навички та різні слабкі та сильні сторони, такі як швидкість, сила чи розмір інвентаря.

Outbreak вийшов у 2003 році на PlayStation 2 і отримав змішаний успіх. Гравці критикували вимогу кооперативного проходження, бо мережевий адаптер був досить рідкісним, а штучний інтелект лаяли за його тупість. Гра була дуже коротка, але мала зависоку складність. Зокрема гравцям не сподобалася механіка зараження — усі персонажі у грі заражені Т-вірусом і сценарій необхідно пройти до того, як рівень зараження досягне 100%. Фактично зараження гра роль обмеження по часу, механіка відсутня в усіх інших іграх серії. Загалом консенсус фанатів полягає у тому, що гра вийшла зарано для свого часу і Capcom мав почекати поки мережева гра на консолях стане більш розповсюдженим явищем.

Ця частина стала спробою Capcom виправити помилки попереднього релізу. Гра мала значно покращений мережевий код, підтримку гри по локальній мережі і змінився інтерфейс, завдяки чому гравцям стало легше комунікувати команді. Гра також замала більше кооперативних загадок. Сюжетно гра продовжує історію попередньої частини, має тих самих персонажів і так само поділена на п'ять сценаріїв.

Гра вийшла у 2004 році на PlayStaion 2 і отримала загалом негативні оцінки. Основними причинами для критики стали відсутність паузи (ігрова логіка не зупинялася після натискання на Start і гравця могли вбити зомбі поки той дивиться в інвентар) у сукупності з тим, що зомбі тут нескінченні і час від часу спавняться за полем зору гравця, а також відсутність серверів мережевої гри в Європі, що фактично обмежувало гру Японією та США.

Після виходу Resident Evil 0 і Resident Evil Remake Capcom зрозуміли, що попри високі оцінки гравців, фінансово Resident Evil приносить все менше і менше прибутків. Режисер гри Шінджі Мікамі прокоментував ситуацію словами "Якро ми не змінимося — серія помре"^[35].

У пошуках нової форми серії Capcom спочатку довірили розробку режисеру Хідекі Камія. Нова гра відрізнялася від усіх попередніх швидким геймплеєм, сфокусованим на боях і комбо. Дуже швидко стало зрозуміло, що ця гра надто сильно відрізняється від того, що люди очікують від Resident Evil, але прототим так сподобався Capcom, що вони попросили Хідекі продовжити її розробку, але перейменуваали проєкт з Resident Evil на Devil May Cry, створивши нову популярну серію ігор^[36].

Розробку наступної версії розпочали наприкінці 2001 року, режисером став Шібата Хіроші^[37]. Серед фанатів ця версія називається "Туманною" і її було завершено орієнтовно на 40%, перш ніж її теж скасували. Саме у цій версії було вирішено зробити головним персонажем Леона Кенеді з другої частини. Він мав відравитися до Європи і бути інфікованим так званим "Пращур"-вірусом, який давав його руці надприродню силу. Також саме у цій версії з'явився прототип Ешлі, хоча розробники наголошували, що це була інша дівчина з іншою історією, яку потім замінили на доньку президента Ешлі у фінальній версії. Ідея "Пращур"-віруса пізніше була розвинута в Resident Evil 5, але ця версія за словами Capcom "не відчувалася як Resident Evil", тому її було скасовано, а розробку перезапустили.

Версія, названа фанатами "Hook man" була показана на виставці E3 2003, і стала першою демонстрацією нової гри широкій публіці. Таку назву ця версія отримала через одного з ворогів, який виглядав як чоловік з гаком в руках^[38]. Сценарист цієї версії, Кавамура Ясухіда, сказав, що хотів зробити Biohazard 4 "ще страшнішим" і під натхненням від американського фільму Lost Souls^[39] хотів закрити Леона в одній будівлі із серійним вбивцею. Як і попередня версія, Леон тут був інфікований "Пращур"-вірусом, через який він бачив галюцінації, привидів чи живих ляльок. Версія була скасована особисто Шінджі Мікамі, який цитував "проблеми з геймплеєм"^[40]. В євро-американському просторі цю версію часто називають Resident Evil 3.5, по аналогії з Resident Evil 1.5, серед японських фанатів вона відома як 幻の「バイオハザード4」 (Мабароші но Баійохадзаадо 4, Привид Biohazard 4).

Після стількох перезапусків розробки, над наступною версію почав працювати сам Шінджі Мікамі. Під його керівництвом було одразу ж здійснено кілька ключових змін. По-перше були повністю видалені усі натяки на паранормальні явища, такі як супер-сили, які вірус давав Леону чи галюцинації. Також фіксована камера, подібна до камери в Code: Veronica чи Devil May Cry була замінена на динамічну камеру за плечима персонажа. Також він замінив традиційних для серії зомбі на інфікованих паразитом Ганадос. Ці зміни викликали хвилю обурення серед розробників, які бачили це як зраду очікувань, оскільки гра тепер була значно більш екшн-орієнованою, але Мікамі стверджував, що гравці "стомилися від одного й того самого" і що серія має змінитися або померти^[35]. Він також вигадав новий термін для позначення жанру гри — Survival Action. Саме ця версія стала фінальною.

За сюжетом Леон Кенеді, тепер спецагент на службі уряду США, прибуває в глухе Іспанське село в пошуках Ешлі Грем, доньки американського президента, яку викрали місцеві терористи. Це стала перша гра у основній серії з фактично єдиним ігровим персонажем, і хоч частину гри гравець керує самою Ешлі, цей відрізок є дуже коротким і Ешлі не може користуватися зброєю.

Гра вийшла у 2004 році на консолі Nintendo GameCube. Проте Capcom були незадоволені низькими продажами ігор на GameCube і дуже високою ціною розробки Resident Evil 4 (за непідтвердженими даними скасованих прототипів могло бути шість). Це призвело до рішення Capcom портувати гру на Playstation 2. Через це розпочався внутрішній скандал між Capcom і Шінджі Мікамі, який публічно заявив, що якщо гра вийде на PlayStation 2, він вкоїть сепукку^[41]. В результаті гра була портована на PlayStation 2 в 2005 році, а Шінджі Мікамі покинув компанію. Деталі договору про ексклюзивність з Nintendo ніколи не були публічними, тому докладно невідомо як саме проходили перемовини між двома компаніями, але пізніше Capcom заявили, що вони незалежний видавець, не пов'язаний з Nintendo і тому має повне право видавати свої ігри де забажають.

Гра отримала зоряні відгуки і стала найуспішнішою грою серії на той момент, продавшись тиражем у понад півтора мільйони на GameCube і понад 2 мільйони на PlayStation 2. Вона принесла нове покоління фанатів до серії, яка в той момент перебувала у стагнації і пізніше стала однією з найпортованіших ігор, вийшовши майже на усіх ігрових платформах наступних років.

Nintendo розпочала сьоме покоління домашніх ігрових консолей випустивши у 2006 році приставку Wii. На відміну від традиційних консолей, як PlayStation чи Xbox, Wii мала досить слабку на той момент технічну складову, подібну до GameCube, але її особливістю була низька ціна та революційне керування за допогою рухів. Консоль мала фінансовий успіх і стала найпродаванішою приставкою свого покоління.

Це надихнуло Capcom ще раз спробувати створити рейковий шутер у франшизі Resident Evil, заточений на керування за допомогою Wii. Аудиторія Wii любила прості та інтуїтивні в керуванні ігри, тому жанр "рейковий шутер", де герой рухається автоматично і гравець має лише цілитися та стріляти, підходив ідеально. Але оскільки більшість власників Wii не мали досвіду гри в Resident Evil, сюжетно нову частина була переказом подій першої і третьої частин серії. Гра підтримувала кооперативне проходження, але на відміну від Outbreak, воно було не обов'язковим і гравці мали змогу грати разом на одній консолі.

Гра вийшла у 2007 році на Wii і попри змішані відгуки фінансово була успішною^[42]. Новачки хвалили гру за легкодоступність та захоплюючий геймплей, проте фанатам серії критикували її поверхневий сюжет, який приносив мало нового, а також відсутність традиційного Resident Evil хоррору.

Надихнені успіхом Resident Evil 4, Capcom хотіли перевикористати цю формулу ще раз, але цього разу з більшим акцентом на популярне в ті часи кооперативне проходження^[43].

Сюжет гри переноситься в Африку, ігровими персонажами стали Кріс Редфілд з першої гри і Code: Veronica, а також новий герой — чорношкіра жінка Шева Аломар. Проте на відміну від попередніх частин, обидва персонажі працюють разом одночасно — або через мережеву гру, або один із них керується штучним інтелектом. Гра отримала значно більше відкритих локацій, які мали, за словами розробників "викликати страх, коли немає де сховатися".

Гра вийшла у 2009 році на PlayStation 3 та Xbox 360 і мала величезний фінансовий успіх, продавшись краще за Resident Evil 4^[44]. Проте реліз гри також викликав чимало суперечок. Гравці критикували рішення ще далі відійти від жанру хоррор, зробивши гру майже чистим екшном. Рішення примусити гравців грати в кооперативі ще більше зменшувало фактор страху. Гра мала більше боїв, швидший темп проходження і значно менше загадок. Крім того окремою темою критики стало рішення перенести дію в Африку. Через рішення дати гравцям можливість розстрілювати чорношкірих африканців низькорозвинених африканських селах за білошкірого американця розробників звинувачували в расизмі^[45][46][47].

Успіх Umbrealla Chronicles підштовхнув Capcom на розробку продовження. Геймплейно нова гра мало відрізнялася від UC, але візуально були додані ефекти камери, такі як трясіння, різкі і "брудні" зміни ракурсу, з метою імітувати зйомку камерою в руках^[48]. Сюжетно гра базується на Resident Evil 2, сценарії за Леона, але дослухавшись до критики про те, що сюжетно попередня гра не давала нічого нового, історію сильно розширили. Тепер гра також описує передісторію Code: Veronica а також знайомить з Джеком Краузером з Resident Evil 4 — в четвертій грі Леон ставився до Краузера як до старого знайомого, тут гравцям показали як саме вони познайомилися.

Гра вийшла у 2009 році на Wii. За словами Capcom продажі були "нижчими за очікування"^[49][50]. Гру критикували за важкість прицілювання через нові ефекти камери, але основною причиною вважається загальний спад суспільного інтересу в нових іграх для Wii^[51]. Більшістю покупців Wii були казуальні граці, які перестали купляти ігри через кілька років після релізу консолі, а давні фанати серії не були зацікавлені в рейковому шутері як жанрі. Тому Darkside Chronicles стала останньою рейковою грою серії.

Починаючи з Resident Evil 3, майже усі ігри основної серії включали в себе додатковий режим Mercenaries (найманці), в якому метою гравців було просто набрати якомога більше балів за вбивсто ворогів чи виконання місій за обмежений час. Mercenaries 3D стали експериментом Capcom, в якому вони зробили цей режим окремою грою для мобільної консолі Nintendo 3DS. Сюжету як такого гра немає. Рівні гри базуються на Resident Evil 4 і 5. Грати можна за більшість відомих гравцям персонажів, таких як Леон, Кріс, Ада чи Вескер.

Гра вийшла в 2011 році на Nintendo 3DS і хоч вона мала фінансовий успіх, вона отримала загалом негативні відгуки. Зокрема критикували систему збережень, у якій неможливо було видалити збереження чи передати гру іншому гравцю. Capcom пояснювали це боротьбою з піратством, а також вони хотіли, щоб гра відчувалася як «аркадний файтинг», де досягнення залишаються назавжди^[52].

Після виходу Resident Evil 5 Capcom не знали чи цікавий новим гравцям аспект хоррору в їхніх іграх. Вони хотіли поексперементувати з поверненням клаустрофобних закритих локацій, загадок з ключами і закритими дверима, тощо^[53]. Тому було вирішено випустити спін-оф Revelations в якості експеримента. Розробка велася для Nintendo 3DS, бюджет гри був нижчим, відповідно навіть в разу провалу це не було б сильним ударом.

Основну сюжетну частину гри гравці керують Джил Валентайн на покинутому морському лайнері, але гра розбита на епізоди, в деяких з них ми граємо за Кріса Редфілда чи нових персонажів, Кейт Ламлі та Паркер Лючіані. Гра не має традиційних зомбі чи навіть інфікованих, тут гравцям протистоять мутовані колишні люди, які виглядають як чудовиська, і окремо Хантери з Resident Evil 1 та 3.

Гра вийшла у 2012 році на Nintendo 3DS, але пізніше була портована на усі актуальні консолі покоління, після чого мала фінансовий успіх^[54].

На фоні популярності кооперативних шутерів того часу, Capcom вирішили зробити спін-оф у цьому жанрі. Це гра у жанрі Шутер від третьої особи, в якій гравцю дають контроль над найманцем Амбрели з команди Ханка. Сюжет гри відбувається паралельно подіям Resident Evil 2 і 3.

Гра вийшла у 2012 році на всіх актуальних консолях. Гру критикували як за вибір жанру, так і окремо за рішення скористатися сервісом Games for Windows Live, який не був популярним серед гравців. Критики вважають що саме це рішення було важливою причиною фінансового провалу гри^[55], хоча й без нього гравці критикували гру за баланс, геймплей і повну відсутність атмосфери хорору^[56][57].

Після виходу Resident Evil 5 та Revelations, Capcom зрозуміли, що обидва підходи, хорор і екшн, досі цікаві гравцям. Тому Resident Evil 6 став дуже масштабним гібридом усіх жанрів. Гра мала 4 основні кампанії:

• Леон Кенеді та Хелена Харпер представляли більш класичний Action Horror, схожий на Resident Evil 4.
• Кріс Редфілд та Пірс Ніванс представляли екнш-орієнтовану частину, схожу на Resident Evil 5
• Шері Біркін та Джейк Мюллер (сина Альберта Вескера) мали компанію у популярному в той час більш рукопашному стилі.
• Додаткова кампанія за Аду Вонг (в кооперативі з нею грав невідомий солдат Амбрели) була більш стел-орієнтованою і підкреслювала шпигунську натуру Ади.

Кожен сценарів містив одно знайомого гравцям персонажа (Леон, Кріс та Шері) і одного нового. Гра була наймасштабнішою і найвисокобюджетнішою розробкою в серії на той момент^[58]. Події гри відбувалися по всьому світу, а проходження усієї кампанії займало в середньому 25 годин^[59].

Гра вийшла у 2012 році на всіх актуальних консолях і в перші дні показники продажів були дуже високими. Проте дуже швидко вони почали падати, як результат шквальної критики і поганих відгуків про гру онлайн. Гру критикували за відсутність чіткої атмосфери, надмірному фокусі на екшні, вибухах, масштабності подій, надмірної кількості QTE, які на той момент давно перестали бути новинкою і викликали у гравців лише роздратування, технічні недоліки, дизайн кампаній та загальну абсурдність та нелогічність багатьох сюжетних рішень — гру порівнювали з дешевими бойовиками.

Попри усю критику гра продалася величезним тиражем і мала суттєвий фінансовий успіх. Але критика змусила Capcom переосмислити всю формулу серії.

Після гучного, але суперечливого релізу Resident Evil 6, Capcom вирішили поексперементувати з поверненням до жанру хорор, почавши розробку над значно менш високобюджетним спін-офом. Розробники хотіли ще раз повернутися до закритих клаустрофобних приміщень, повільнішого темпу проходження, а також спробувати поширену в ті часи епізодичну модель випуску гри. Так само, як і попередні ігри, гра була розрахована на кооператив з двома паралельними персонажами. Гра продавалася не як єдина покупка, а як епізоди^[60]. Перший епізод був присвячений історії Клер Редфілд та Мойри Біркін — доньки Бері Біркіна з першої гри. Другий епізод грався за самого Бері та маленьку дівчинку Наталію. Подальші епізоди чередували гру за цих персонажів.

Гра вийшла у 2015 році на всіх актуальних консолях. Попри відносно невисокі продажі, низьких бюджет розробки дозволив грі здійснити фінансовий успіх. Попри це, гру багато критикували. Гравці висловили незадоволення епізодичною моделлю і часто відмовлялися купляти "неготову гру", слабку графіку, і поганий штучний інтелект у самостійній грі. Іронічно, найбільше гравцям цієї гри сподобався Raid Mode — додатковий режим, в якому треба було вбивати зомбі і отримувати за це бали. Подібні режими присутні майже у всіх великих іграх серії, але до цього вони ніколи не отримували прямої похвали^[61].

У 2016 році серія святкувала своє 20-річчя. У цей період популярності набував кіберспорт, і Capcom вирішили присвятити ювілейний спін-оф саме спробі увійти у цей жанр. Гра не мала кампанії, натомість вона являла собою серію "матчів", у яких гравці мали битися один проти одного на знайомих локаціях, таких як RPD чи село з Resident Evil 4^[62]. Сюжетно вона пояснювала все тим, що після смерті Альберта Вескера найманці нових корпорацій б'ються між собою за контроль над зразками вірусів Амбрелли.

Гра вийшла у 2016 році на PlayStation 4 та Steam і була визнана найгіршою грою серії. Гру критикували в основному за нудність. Показник онлайну Steam показав пік у 420 гравців, який дуже швидко впав до менше 10^[63], що для онлайн гри є смертним вироком. Більшість гравців, які купили гру, повернули кошти за неї в день покупки. Провал був настільки ганебним, що пізніше Capcom видалила цю гру зі своєї історії на офіційному порталі Resident Evil^[64].

Реліз Resident Evil 6 мав протилежну проблему Resident Evil 0. Якщо Zero мала позитивні відгуки, але низькі продажі, то 6 мала високі продажі, але негативні відгуки. Це підштовхнуло Capcom на думку, що Resident Evil має знову змінитися або зникнути^[65].

Розробка Resident Evil 7 почалася в 2014 році, через два роки після релізу Resident Evil 6. Режисеру гри Наканіші Коші було дано повну креативну свободу з єдиною вказівкою — "Зробіть гру знову страшною"^[66]. Спеціально для цієї гри було розроблено новий рушій RE Engine. Офіційно назва розшифровується як REach for the Moon, але також вона грала як на абревіатурі Resident Evil, так на ідеї переосмислення серії, Reimagining.

Одним із джерел натхнення для нової гри став випуск P.T. — Playable Teaser "грабельний тизер", реклама скасованої гри Silent Hills від Konami^[67]. З неї команда взяла ідею камери від першої особи і тишу, яка підсилювала атмосферу моторошності. Також, в рамках "переосмислення" серії було вирішено повністю відмовитися від "класичних" героїв серії — у цій грі ми граємо за нових героїв, Ітана Вінтерса, і ближче до кінця за його дружину Мію. Проте в DLC "Not a Hero" гравець може зіграти за Кріса Редфілда. Події гри відбуваються в маєтку родини Бейкерів, який тут грає роль маєтку Resident Evil чи RPD Resident Evil 2. Також Capcom вирішили, що висока цифра в заголовку серії може відлякати нових гравців, тому з усіх промоматеріалів прибрали цифру 7, залишивши лише натяк на неї у формі римської VII в назві Resident EVIL, або у формі цифри 7 в літер Z японської назви BiohaZard. Також, під натхненням від P.T. Capcom випустили безкоштовне демо Resident Evil: Beginning Hour, в якому гравці могли пограти за безіменного чоловіка, який досліджує один з будинків маєтку Бейкерсів. Демо отримало позитивні відгуки і розпочало колективне проходження в інтернеті, в рамках якого гравці намагалися разом розгадати усі загадки цього демо.

Гра вийшла у 2017 році на всіх актуальних платформах. За відгуками критиків гра стала тріумфом, яка подібно до Resident Evil 4 повернула увагу гравців до серії. Багато хто вважає період після релізу Resident Evil 7 "Золотою епохою" серії. Додатково гру хвалили за креативні DLC, які додали у гру нові мініігри та додаткові сюжетні лінії.

Ще у 2015 році представник Capcom Хірабаяші Йошіакі випустив коротке відео японською, в якому він стояв на фоні екрану з текстом Resident Evil 2 Rekame у футболці з написом We Do It^[68]. Багатьма гравцями "старої школи" Resident Evil 2 вважається найкращою грою серії і фаната просили зробити ремейк ще після ремейку першої частини. І після завершення роботи над RE Engine Capcom вирішив відповісти на ці прохання.

На відміну від оригіналу, ця гра мала камеру від третьої особи в цілковито 3D оточенні. Сюжетно гра доволі точно повторювала оригінал.

Вона вийшла у 2019 році на всіх актуальних платформах під загально позитивні відгуки. Гра мала величезний фінансовий успіх і мала найбільші продажі у серії на той момент^[69]. Проте багато старих фанатів критикували гру за повну відсутність зв'язку між сценаріями Леона та Клер та вирізаний контент, такий як локації чи вороги. Тим не менш, це дало Capcom знати, що у гравців є попит на ремейки.

Розробка третього ремейку йшла паралельно розробці другого, але мала значно менше ресурсів^[70]. Команда розробки багато в чому покладалася на роботу команди RE2R, з якого були взяті локації, анімації та інші деталі^[71]. Гра була значно коротшою як за другий ремейк, так і за оригінал, а також продавалася в комплекті з мультиплеєрним режимом Resident Evil Resistance, який, за словами критиків, "ніхто не хотів, ніхто не просив"^[72].

Гра вийшла у 2020 році на всіх актуальних платформах. Гра продалася вдвічі гірше за Resident Evil 2 Remake, але все ж мала фінансовий успіх^[73]. Після релізу вона зазнала шквальної критики. Основною претензією був вирізаний контент. Локації, вороги, навіть боси були відсутні. Також окремо критикували головного ворога — Nemesis. Хоч він і був скриптований в оригіналі, геймдизайн був побудований так, що його появи були несподівані і вписані в ігровий світ — тут же його появи сприймалися більше як катсцени^[74]. Гра була дуже лінійна і майже не містила елементу дослідження. Також багато хто критикував дизайн самої Джил Валентайн. Загалом гру називали "DLC до Resident Evil 2 по ціні цілої гри"^[75][76].

Наступна частина основної серії, яка є сюжетним продовженням Resident Evil 7. Подібно до попередньої гри, цифра 8 не зображена на промо-матеріалах напряму, натомість сама назва має стилізовану римську цифру VIII у перших літерах слова Village. Прочитавши відгуки про те, що 7 частина була "надто страшною", у 8 грі елемент хоррору був сильно пом'якшений^[77]. Гра отримала значно більше відкрити просторів, а геймплей став значно простішим. Гра знову відбувається за Ітана Вінтерса з невеликою секцією за Кріса Редфілда, а також за доньку Ітана, Роуз у DLC. Також у гру повернули торговця, подібного до того, що був у Resident Evil 4.

Гра вийшла у 2021 році на всіх актуальних платформах, і хоч вона мала фінансовий успіх, вона продалася значно гірше за Resident Evil 7 чи Resident Evil 2 Remake. Гру критикували за погано поставлений сюжет, лінійність проходження, а також за те, що частина гри відчувається як шутер у стилі Call of Duty.

Фактично у цей момент Capcom випускає дві серії Resident Evil — основну і ремейки. Адже фанати не лише купляли ремейки 2 та 3, вони просили продувжувати їх робити^[78]. І хоч багато хто просив зробити реймейк Code: Veronica, наступною грою в серії ремейків стала 4.

Найуспішнішою грою серії на цей момент був Resident Evil 2 Remake і тому саме його за основу взяли під час ремейку 4. Сюжетно гра повторює оригінал і на той момент була грою, з найменшою кількістю вирізаного контенту. Керування було аналогічним RE2R з доданою механікою парування ножем. З гри видалили майже всі QTE, переробили логіку Ешлі, за яку критикували оригінал і додали можливість непомітних вбивств.

Гра вийшла у 2023 році на всіх актуальних платформах і стала найшвидше продаваною частиною серії на той момент. У рейтингу на сайті Metacritic вона стала другою найвище оціненою грою серії, поступаючись лише оригіналу. Критикували гру в основному за низьку складність, актрису на озвучці Ади Вонг і вирізаний контент (частину контенту було повернено в DLC Separate Ways та Mercenaries).

Дев'ята гра основної серії. Літера q в промо матеріалах була стилізована під цифру 9. Розробка гри тривала ще з 2018, паралельно з RE8 та RE4R. Також вона має найбільший бюджет за історію серії. Дослухавшись критики фанатів, Capcom повернули класичних персонажів. Геймплей відбувається за Леона Кеннеді та Ґрейс Ешфорт, доньку Аліссії Ешфорт з серії Outbreak.

Гра повернулася до класичних зомбі і Т-віруса. Локації також були підібрані так, щоб посилювати відчуття ностальгії. У грі за Ґрейс ми досліджуємо лікарню, схожу на RPD. Геймплейно ця частина нагадує класичний Survival Horror, повільний з обмеженою кількістю ресурсів та загадками. Частина за Леона відбувається в основному в Ракун Сіті і за жанром є ближчкою до екшну, з різномаїттям зброї та більш лінійним проходженням.

Гра вийшла у 2026 році на всіх актуальних платформах і зайняла титул найшвидше продаванішої гри серії, зсунувши RE4R на друге місце. Проте за рейтингом вона опустилася нижче RE4 та ремейків RE2 і RE4. Гру критикують за "кризу ідентичності", надто велику різницю в геймплеї між персонажами і "паразитуванні на ностальгії" — попри те, що сюжетно Ракун Сіті було знищено ядерним вибухом, у грі ми бачимо місто, у якому наче була конвенційна війна — усі будівлі стоять на місці, просто з розбитими стінами. Попри це серед фанатів гра все одно вважається однією з найкращих у серії.

Список персонажів, які з'являються в іграх найчастіше. Цей список ігнорує неканонічні ігрові режими, такі як Mercenaries, Raid Mode, Extreme Battle, тощо.

Джилл Валентайн (Jill Valentine) — ігровий персонаж в 1, ремейк 1, 3, ремейк 3, 5 (DLC), UC, Revelations, згадується в Survivor, ремейк 2, 9.

Кріс Редфілд (Chris Redfield) — ігровий персонаж в 1, ремейк 1, 5, 6, 7 (DLC), 8, CV, UC, Revelations, згадується в 2, ремейк 2, 3 (епілог), ремейк 3, Survivor, Outbreak, 9.

Леон С. Кеннеді (Leon Scott Kennedy) — ігровий персонаж в 2, ремейк 2, 4, ремейк 4, 6, 9, DC, згадується в 3 (епілог), Survivor, CV, Outbreak, Outbreak File 2, UC, 5.

Клер Редфілд (Claire Redfield) — ігровий персонаж в 2, ремейк 2, CV, DC, Revelations 2, згадується в 3 (епілог), Outbreak, Outbreak File 2, UC, 5, 6, ремейк 4.

Альберт Вескер (Albert Wesker) — антагоніст. Ігровий персонаж в UC, головний злодій в 1, ремейк 1, 5, згадується в 0, 2, ремейк 2, 3, ремейк 3, CV, Survivor, 4, ремейк 4, DC, 6, 7, 8, 9. Також один з героїв 6 є його сином (Джейк Мюллер), а головний антагоніст Revelations 2 це його дружина (Алекс Вескер).

Ада Вонг (Ada Vong) — ігровий персонаж в 2, ремейк 2, 4, ремейк 4 (DLC), 6, UC, згадується в 1, ремейк 1, 3 (епілог), DC, 9

Ребекка Чемберс (Rebecca Chambers) — ігровий персонаж в 0, 1, ремейк 1, UC, згадується в 2, ремейк 2, 3 (епілог), 5, 9.

Ітан Вінтерс (Ethan Winters) — ігровий персонаж в 7 та 8.

Разом з відеоіграми, всесвіт Resident Evil доповнюють фільми, комікси та новели, створені за офіційними ліцензіями.

Вийшло сім художніх та чотири анімаційні фільми, а також один телесеріал та один анімаційний серіал. Художні фільми, написані та поставлені Полом Андерсоном, не переказують події ігрової серії, проте використовують тих самих персонажів: Джилл Велентайн, Клер Редфілд, Леон Скот Кенеді, Проект Немезида, Кріс Редфілд та Альберт Вескер. Головною героїнею цих фільмів є суцільно новий, спеціально створений, персонаж — Еліс, яку зіграла Міла Йовович. Незважаючи на негативну реакцію критиків та неоднорідні рецензії фанів ігрової серії, фільми зібрали більш ніж 1,2 мільярди доларів по всьому світі.^[79] Це, наразі, єдина кіноадаптація відеогри, яка з кожним виходом наступного фільму збільшує дохід від прокату.^[80]

На відміну від художніх фільмів, сюжет анімаційних фільмів тісно пов'язаний з іграми.

Найпершою новелою серії Resident Evil стала Оселя зла: Початок (Biohazard: The Beginning^[84]), написана Хіроюкі Арігою (Hiroyuki Ariga). Твір був виданий у 1997 році у складі книги Правдива версія Оселі зла (The True Story of Biohazard), яка презентувалася як бонус тим, хто зробив попереднє замовлення на версію гри Biohazard (Resident Evil) для ігрової консолі Sega Saturn. Історія, подана у новелі, відбувається перед подіями самої Resident Evil, де Кріс розслідує зникнення свого друга Біллі Ребітсона.

С. Д. Перрі новелізувала перші п'ять ігор, а також написала дві новели, що описують події між цими іграми:

• The Umbrella Conspiracy (Змова Корпорації «Амбрелла»), 1998 — новелізація першої гри.
• Caliban Cove (Бухта Калібан), 1998 — новела з оригінальним сюжетом, події якої розгортаються після першої гри.
• City of the Dead (Місто мертвих), 1999 — новелізація другої гри.
• Underworld (Пекло), 1999 — інша оригінальна новела, події якої розгортаються після другої гри.
• Nemesis (Проект Немезида), 2000 — новелізація третьої гри.
• Code: Veronica (Код: Верóніка), 2001 — новелізація однойменної гри.
• Zero Hour (Вирішальна година), 2004 — новелізація Resident Evil Zero, яка є пріквелом першої частини.

Новели не завжди дослівно передавали сюжет ігор, описуючи події далеко за межами ігрової серії. Часто це означало, що пізніше ігри, де сюжет повернеться в інше русло, будуть суперечити новелам. Наприклад, у новелі Underworld місто Ракун було знищене під час випадкової пожежі після подій City of the Dead, тоді як у грі Resident Evil 3 місто було знищено урядом за допомогою ядерного вибуху. Новели Перрі, зокрема The Umbrella Conspiracy, також посилаються на події Biohazard: The Beginning, наприклад, зникнення кандидатів на пост мера Біллі Ребітсона та Браяна Айронса. Найпомітнішим доповненням книжної серії є суцільно новий персонаж Трент, який часто виступає у ролі таємничого, впливового помічника головних героїв. Новели Перрі було перекладено і видано у Японії в новій обкладинці від Wolfina.^[85] Офіційних українських перекладів наразі не існує.

У Японії також було видано трилогію оригінальних новел Biohazard. Hokkai no Yōjū^? (яп. 北海の妖獣 «The Beast of the Northern Seas») видана у 1998 році, автор Kyū Asakura. Дві додаткові новели видано у 2002 році — To the Liberty (автор Suien Kimura) та Rose Blank (автор Tadashi Aizawa)^[86]. Хоча офіційних англійських перекладів ще не існує, останні дві книги було перекладено та видано в Німеччині у 2006 році.

Кейт ДеКандідо (Keith R. A. DeCandido) є автором новелізацій перших трьох художніх фільмів серії: книги Genesis (Початок), Apocalypse (Апокаліпсис) та Extinction (Вимирання) відповідно. Genesis було видано через два роки після виходу відповідного фільму, тоді як Extinction — наприкінці липня 2007 року, за два місяці до виходу Вимирання. Також існує японська новелізація першого фільму за авторства Osamu Makino, яка зовсім не пов'язана з версією ДеКандідо.

У квітні 1997 року Marvel Comics видає один випуск коміксу за мотивами першої Resident Evil, присвячений виходу оригінальної версії гри на PlayStation.

У 1998 році, WildStorm починає виробництво щомісячних коміксів за мотивами перших двох ігор під назвою Resident Evil: The Official Comic Magazine (Оселя зла: Офіційний журнал коміксів), які налічують п'ять випусків. Перші чотири випуски видано компанією Image, тоді як останній, п'ятий випуск — у стінах Wildstorm. Кожний випуск об'єднує в собі короткі розповіді, як за мотивами подій ігор, так і пов'язані з ними побічні історії. Подібно до книг Перрі, комікси також розповідають про події після Resident Evil 2 (на той час остання гра), а тому пізніше суперечать наступним іграм.

WildStorm також видає чотири випуски Resident Evil: Fire & Ice (Оселя зла: Вогонь та лід), які змальовують тяжкі випробування групи Чарлі, третьої групи STARS, спеціально створеної для цього комікса. У 2009 році, WildStorm перевидає Fire & Ice у складі графічної новели.^[87]

У Гонконзі було видано маньхуа Biohazard — офіційні адаптації Biohazard 3 та Code: Veronica за авторством Lee Chung Hing. Остання була перекладена на англійську мову та видана компанією WildStorm як серія із чотирьох графічних новел.

У 2009 році, WildStorm починає видавати комікс пріквел до гри Resident Evil 5 під простою назвою Resident Evil, який центрується довкола двох членів організації BSAA (Bioterrorism Security Assessment Alliance) — Міни Гір (Mina Gere) та Холідея Шугармена (Holiday Sugarman). Комікс написаний Рікардом Санчезом (Ricardo Sanchez), проілюстрований Кевіном Шарпом (Kevin Sharpe) та Джимом Кларком (Jim Clark). Було видано усі випуски, окрім другого.^[88]

Протягом років компанії-виробники іграшок отримали ліцензії Resident Evil і кожна виробляла власні унікальні фігурки та модельки. До таких компанії належать, споміж інших, американські Toy Biz, Palisade Toys та японська Moby Dick. На сьогодні ліцензіями володіють NECA та Hot Toys. Спочатку компанія виробляла фігурки на основі Resident Evil 4, але пізніше розширила лінію виробництва, додавши персонажів з попередніх ігор. Tokyo Marui також виробляла моделі зброї, що була присутня в ігровій серії Resident Evil, для гри у страйкбол. Деякі колекції з обмеженим тиражем йшли у дерев'яній скриньці, де поміж інший сувенірів були моделі пістолетів Beretta з Resident Evil 3, Desert Eagle, золоті Люгери (Парабеллум) з Code: Veronica, пістолет «Samurai Edge» з рімейку Resident Evil. До інших товарів належить енергетичний напій «T-Virus Antidote». До найостанніших колекційних предметів належить набір з трьох фігурок із Resident Evil 5: Кріс Редфілд, Шева Аломар та міні-бос Кат Маджині.

Resident Evil Archives — довідковий посібник ігрової серії Resident Evil, написаний особовим складом Capcom. Він був перекладений на англійську мову та виданий компанією BradyGuides. Посібник описує та підсумовує усі ключові події Resident Evil Zero, Resident Evil, Resident Evil 2, Resident Evil 3, та Code: Veronica. Разом з аналізом сюжету, тут також знаходяться схеми зв'язків між персонажами, ілюстрації, описи ігрових предметів та виписки ігрових файлів з усіх п'ятьох ігор. Англійський переклад був розкритикований фанами за невідповідність японській версії посібника та офіційним перекладам самих ігор.

Більшість ігор основної серії Resident Evil отримали позитивні відгуки за використання елементів жаху, головоломок та великої кількості нестримного дійства. Багато ігор, найбільш помітніші Resident Evil 2 та Resident Evil 4, кілька разів нагороджувалися званням Гра року^[89] та часто опинялися у списках найкращих ігор усіх часів.^[90] Серія зазвичай критикується за незвичне розміщення головоломок. Якщо говорити про Code: Veronica, то один критик написав, що гра «все ще сильно налягає на головоломки, а не на сюжет.»^[91] Однак сайт IGN високо оцінив спробу Capcom зменшити та краще інтегрувати головоломки, написавши, що в Resident Evil 4 «головоломки вже не такі незрозумілі і деякі з них насправді кмітливі.»^[92]

Серія Resident Evil займає сьому сходинку у рейтингу «10 найкращих ігрових серій» за версією Gametrailers.^[93]

Ігри серії продались обсягом понад 160 мільйонів одиниць по всьому світу станом на 2024 рік.

Загальні обсяги продажу ігор серії на всіх платформах.^[180]

Через високу популярність Resident Evil, Capcom використовувала натяки на серію і навіть включала її персонажів в інших іграх власного виробництва. Інші компанії, наприклад, SNK Playmore та Namco, також використовувала натяки на серію.

• Pocket Fighter (1997) — в одному зі своїх комбо, Чан-Лі одягнута як Джилл Велентайн у формі STARS. Кінцівка гри за Акуму (Akuma) містить сцену, де він б'ється з зомбі, схожими на тих, що в Resident Evil.
• Breath of Fire III (1998) — у місті Caer Xhan є ворог на ім'я «Plant 42».
• Trick'N Snowboarder (1999) — спортивна гра про сноубординг на Sony PlayStation за участю Леона, Клер та поліцейського зомбі з Resident Evil 2.
• SNK vs. Capcom: Card Fighters Clash (1999) — містить різні обмінні картки засновані на іграх від Capcom та SNK, включаючи картки таких персонажів, як Джилл Велентайн, Леон Кенеді, Клер Редфілд та зомбі. Також є дійова картка під назвою «Escape» (Втеча), на якій зображена Шері Біркін, дочка Уільяма Біркіна, що утікає від мутанта G. Особняк з першої гри тут адаптований у тематичний парк-атракціон, включаючи двох персонажів на ім'я «Кріс» та «Мікамі»). У сиквелі (Card Fighters 2: Expand Edition) додано ще дві нові картки персонажів із зображеннями Кріса Редфілда та Немезиди. Нещодавня Card Fighters DS включає картки з Адою Вонг та Альбертом Вескером.
• Marvel vs. Capcom 2 (2000) — включає обширний список персонажів з Marvel Comics та Capcom. Один х них — Джилл Велентайн.
• Marvel vs. Capcom 3: Fate of Two Worlds (2011) — включатиме Кріса Редфілда, Джилл Велентайн та Альберта Вескера такими, якими вони зображені у Resident Evil 5.
• Mega Man Legends 2 (2000) — в залежності від прогресу гравця, магазин може містити «Game Cartridge» (Ігровий картридж) під назвою «Resident Evil 43».
• Under the Skin (2004) — один з рівнів цієї науково-фантастичної, комедійної гри на PlayStation 2 проходить у пародії на місто Ракун. Також тут присутні кілька персонажів з Resident Evil 3: Nemesis, включаючи Джилл Велентайн, Карлоса Олівейру, і звичайно ж Немезиду.
• Namco x Capcom (2005) — можна грати за Брюса Маꥳверна (Bruce McGivern) та Фонґ Лінґ (Fong Ling) з Resident Evil: Dead Aim.
• Viewtiful Joe: Double Trouble! (2005) — містить рівень, заснований на серії Resident Evil, з музикою, ворогами з ігор та зображеннями лиходіїв на задньому фоні, одягнених як Джил, Карлос, Клер та Стів.
• Dead Rising (2006) — містить кілька натяків на Resident Evil. Найочевидніший з них — ресторан під назвою Jill's Sandwiches (Сандвічі Джилл), як посилання на сюжетну лінію Баррі в оригінальній Resident Evil.
• Bayonetta (2009) — торговець зброєю, Родін, повторює слова Торговця із Resident Evil 4 — «Whadya Buyin'?» («Шо купуєм?»), мовляв, він чув таке в якійсь грі.

• Живі мерці — серія фільмів Джорджа Ромеро про зомбі, яка надихнула Сіндзі Мікамі на створення серії Resident Evil.
• Sweet Home — гра у жанрі survival horror, яка сильно вплинула на Resident Evil. Вийшла у Японії у 1989 році.
• Alone in the Dark — гра у жанрі survival horror, яка сильно вплинула на Resident Evil.
• Devil May Cry — гра, яка спочатку планувалася як Resident Evil 4.
• Dino Crisis — подібна ігрова серія від того ж самого розробника.
• Onimusha — ігрова серія Capcom від того ж самого розробника.

• Офіційний сайт Resident Evil [Архівовано 6 березня 2007 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Biohazard [Архівовано 18 березня 2009 у Wayback Machine.]
• Сайт корпорації Umbrella Pharmaceuticals
• Опис канону серії Biohazard/Resident Evil [Архівовано 30 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• На Wikia є wiki на цю тему: Resident Evil