Голуб-довгохвіст чорнокрилий
| ?Голуб-довгохвіст чорнокрилий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Голуб-довгохвіст (Reinwardtoena) |
| Вид: | Голуб-довгохвіст чорнокрилий |
| Біноміальна назва | |
| Reinwardtoena browni (Sclater, 1877) | |
| Посилання | |
| Reinwardtoena browni | |
| Reinwardtoena browni | |
| 1049784 | |
| 177212 | |
| 22690596 | |
| 177158 | |
Голуб-довгохвіст чорнокрилий[2] (Reinwardtoena browni) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї.
Опис
Довжина самця становить 45 см, з яких від 17 до 21,6 см припадає на довгий, східчастий хвіст. Довжина самиці становить 38,5 см. Довжина крила у самців становить 24 см, у самиць 21,5 см, довжина дзьоба 19 мм, вага 279—325 г. Лоб і обличчя білуваті, тім'я і потилиця сіруваті, пера на потилиці на кінці бліді. Спина, верхні покривні пера хвоста, центральні стернові пера і крила блискучі, синювато-чорні, покривні пера крил світліші з металево-блискучими краями. Край крайніх пар стернових пер чорнувато-синій з темними поперечними смугами, іноді з сірими кінчиками. Нижня частина тіла переважно біла, боки і гузка сірі. Райдужки червоні або жовті, дзьоб темно-сірий або коричневий, біля основи червонуватий. Лапи червоні.
Поширення і екологія
Чорнокрилі голуби-довгохвости мешкають на островах архіпелагу Бісмарка. Вони живуть в сухих рівнинних тропічних лісах та у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція чорнокрилих голубів-довгохвостів становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Reinwardtoena browni. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 17 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).