Рапана венозна
| ?Рапана венозна | |
|---|---|
Rapana venosa | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Молюски (Mollusca) |
| Клас: | Черевоногі (Gastropoda) |
| Підклас: | Orthogastropoda |
| Надряд: | Caenogastropoda |
| Ряд: | Sorbeoconcha |
| Підряд: | Hypsogastropoda |
| Інфраряд: | Neogastropoda |
| Надродина: | Muricoidea |
| Родина: | Muricidae |
| Підродина: | Rapaninae |
| Рід: | Рапана (Rapana) |
| Вид: | Рапана венозна |
| Біноміальна назва | |
| Rapana venosa Valenciennes, 1846 | |
Поширення рапани в Європі | |
| Синоніми | |
|
Rapana thomasiana Crosse, 1861 | |
| Посилання | |
| Rapana venosa | |
| Rapana venosa | |
| 2972771 | |
| 55521 | |
Рапана венозна (Rapana venosa) — хижий черевоногий молюск роду рапан. У фауні України — найбільший черевоногий молюск, інвазійний вид, поширений у Чорному та Азовському морі.
Поширення
Природним ареалом поширення рапани венозної є акваторії Жовтого, Бохайського, Східнокитайського та Японського морів. У 1947 році молюск вперше був знайдений у Чорному морі, можливо був занесений на радянських торпедних катерах або планктонні личинки містилися в баластній воді[1][2]. З Чорного моря рапана поширилася в Азовське до 1950-х років, а в 1960-х роках дісталася до Мармурового і Середземного моря. В Адріатичному морі виявлена в 1973 році та Егейському морі — в 1986 році. В 1990-ті молюск поширився на атлантичному узбережжі Франції. Інтродукована до Чесапікської затоки на східному узбережжі США, в 1998 виявлена у річці Ла-Плата між Уругваєм та Аргентиною[1].
Будова


Черепашка яйцеподібно-конічна, з 7-8 обертами. Отвір закривається кришечкою. Забарвлення зовнішньої поверхні черепашки варіюється від біло-жовтуватого до червоно-коричневого, іноді з темними смугами та плямами. Внутрішня поверхня червоно-помаранчева або коричнева, зрідка біла, іноді з темними смугами. Довжина черепашки складає 12-15 см, ширина — 10 см. Діаметр завитка 28-37 мм. Дорослий молюск важить до 350 г, з яких 170 г припадає на черепашку[3].
Статевий диморфізм за черепашкою відсутній[1]. У рапан Чесапікської затоки спостерігається аномалія: розвиток чоловічих статевих ознак у самок під впливом олововмісних органічних сполук, присутніх у фарбах, якими покривають човни та кораблі[4][5]. Негативних наслідків на популяцію це, однак, не має і не перешкоджає розмноженню[4].
Спосіб життя
Має широкий екологічний діапазон щодо температури, солоності, дефіциту кисню та забруднення, стійкий до змін солоності (7–32 ‰) та температури (4–27 °С). Це дозволяє молюскам переносити тривале транспортування та заселяти нові регіони[1]. У холодну пору року рапани занурюються глибоко в ґрунт та впадають в анабіоз[3].
Зустрічається на будь-якому ґрунті на глибинах від 0 до 50 м[3]. Хижак, живиться двостулковими молюсками, на батьківщині переважно устрицями, у Чорному морі — устрицями (популяцію яких майже повністю знищив), гребінцями та мідіями. Надають перевагу мідіям, у яких тонша черепашка[6]. Молоді рапани просвердлюють черепашки мідій твердим язиком — радулою, дорослі особини відкривають стулки м'язовим зусиллям[3]. Також може харчуватися падлом[6].
Через те що молюск має дуже тверду черепашку, природних ворогів у дорослих особин у Чорному морі немає. На батьківщині ворогами рапани є морські зірки, але оскільки солоність Чорного моря невелика, в ньому вони відсутні. Планктонних личинок рапани, які не мають твердих покривів, споживають деякі риби[3].
Розмноження
Рапани роздільностатеві, статевої зрілості у Чорному морі досягають на 2 рік, при довжині раковини 35—75 мм. Самці зовнішнім виглядом не відрізняються від самиць. Нерест протягом всього літа на глибинах 10—20 м. На початку літа можна спостерігати «весілля рапанів» — кілька десятків самців та самиць збираються у щільні групи для парування. Після запліднення самиці відкладають яйця у кокони з міцною оболонкою, довжиною 12—18 мм, які мають вигляд щіток. У кожному коконі 200—1000 яєць. Розвиток зародків у коконах триває близько місяця. Личинки планктонні, розміри при виході з кокону від 0,4 до 0,8 мм, вони деякий час вони плавають (30—60 діб), потім осідають на дно та набувають вигляду дорослих особин[3].
Молюск живе понад 10 років, максимум — 15 років. Особливо швидко росте в перший рік життя[2][3].
Значення
Рапана завдала дуже великої шкоди екосистемі Чорного моря. Відсутність природних ворогів сприяла неконтрольованому росту чисельності рапани, а наявність стадії планктонної личинки — широкому її розселенню. Вона майже повністю знищила популяцію устриць (Ostrea edulis), також суттєво підірвала чисельність мідій[6], зруйнувала так званий пояс мідій (Mytilus galloprovincialis), який тягнувся уздовж всього узбережжя моря та виконував роль біофільтра, очищаючи воду від органіки[3].
У Чорному морі до вторгнення рапани не було великих хижих черевоногих молюсків, тоді як кілька місцевих хижих видів зустрічаються в Чесапікській затоці та північно-західній Атлантиці. Інші хижі черевоногі молюски зі схожими харчовими звичками — це Busycotypicus caniculatus, Busycon carica, Busycon sinistrum та Neverita duplicata. Порожні черепашки рапани венозної надають кращий захист ракам-самітникам, особливо Clibanarius vittatus[6].
З черепашок молюсків виготовляють сувеніри, черепашка рапани стала своєрідною візитною карткою чорноморських курортів[3].
Рапана венозна, за належного приготування, придатна для споживання людьми в їжу. Промислово добувається в Болгарії[7][8]. Внаслідок великої чисельності популяції молюск набув промислового значення в азійських країнах[3].
Галерея
-

-
Яйця -
Рапана напала на краба трав'яного (Carcinus aestuarii)
Примітки
- ↑ а б в г Slynko, е. е.; Slynko, Y. V.; Rabushko, V. I. (10 лютого 2020). Adaptive strategy of Rapana venosa (Gastropoda, Muricidae) in the invasive population of the Black Sea. Biosystems Diversity. 28 (1): 48—52. doi:10.15421/012008. ISSN 2520-2529.
- ↑ а б Rapana venosa. www.ciesm.org. Процитовано 10 травня 2026.
- ↑ а б в г д е ж и к л Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм - РИБИ УКРАЇНИ :: Рапана венозна. darg.gov.ua. Процитовано 10 травня 2026.
- ↑ а б Mann, R; Harding, Jm; Westcott, E (3 квітня 2006). Occurrence of imposex and seasonal patterns of gametogenesis in the invading veined rapa whelk Rapana venosa from Chesapeake Bay, USA. Marine Ecology Progress Series (англ.). 310: 129—138. doi:10.3354/meps310129. ISSN 0171-8630.
- ↑ Castro, Ítalo Braga de; Meirelles, Carlos Augusto Oliveira de; Matthews-Cascon, Helena; Rocha-Barreira, Cristina de Almeida; Penchaszadeh, Pablo; Bigatti, Gregório (2008–10). Imposex in endemic volutid from Northeast Brazil (Mollusca: Gastropoda). Brazilian Archives of Biology and Technology. 51 (5): 1065—1069. doi:10.1590/S1516-89132008000500024. ISSN 1516-8913.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ а б в г Rapana venosa. invasions.si.edu. Процитовано 10 травня 2026.
- ↑ From invasive to innovative: the delicious sea snails from the Black Sea - Oceans and fisheries. oceans-and-fisheries.ec.europa.eu (англ.). 16 квітня 2026. Процитовано 10 травня 2026.
- ↑ РАПАНА ВЕНОЗНА. ВІД ІНВАЗИВНИХ ДО ІННОВАЦІЙНИХ: СМАЧНІ МОРСЬКІ РАВЛИКИ З ЧОРНОГО МОРЯ. www.mk.darg.gov.ua. Процитовано 10 травня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).