Дигач біловолий
| ?Дигач біловолий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Пересмішникові (Mimidae) |
| Рід: | Біловолий дигач (Ramphocinclus) Lafresnaye, 1843 |
| Вид: | Дигач біловолий |
| Біноміальна назва | |
| Ramphocinclus brachyurus (Vieillot, 1818) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ramphocinclus brachyurus |
 Віківиди: | Ramphocinclus brachyurus |
 EOL: | 45510167 |
 ITIS: | 562688 |
 МСОП: | 22711137 |
 NCBI: | 111995 |
Дигач біловолий[2] (Ramphocinclus brachyurus) — вид горобцеподібних птахів родини пересмішникових (Mimidae)[3].
Поширення
Вид поширений лише на двох невеликих антильських островах — Мартиніка та Сент-Люсія. Живе у тропічних сухих просторих лісах і чагарниках. Популяція, за оцінками, налічує 200—400 особин на Мартиніці та 1130 зрілих особин на Сент-Люсії.
Опис
Птах завдовжки 20-25 см, вагою від 48 до 60 г залежно від статі та підвиду. Оперення темно-коричневе з білим горлом, грудьми та животом. Дзьоб у нього темний і довгий і злегка зігнутий на кінчику. У районі лоруму він має кілька щетинок між червоними очима та ніздрями. Ноги чорні, міцні та довгі.
Спосіб життя
Птах харчується наземними членистоногими, дрібними хребетними, дрібними плодами і ягодами. Поживу шукає на землі. Сезон розмноження — з квітня по серпень. Кооперативне гніздування виявлено на обох островах. Гніздо — це недбало зроблена відкрита чашка з паличок та листя. У кладці 2-3 яєць рівномірно синьо-зеленого кольору. Інкубація триває 14 днів, а молодняк залишається в гнізді протягом 12 днів після вилуплення.
Підвиди
- R. b. brachyurus (Vieillot, 1818) — Мартиніка; трапляється лише на півострові Каравелла на площі близько 5 км², на решті території він вимер.
- R. b. sanctaeluciae Cory, 1887 — Сент-Люсія; поширений на сході острова.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2020). Ramphocinclus brachyurus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.3) (англ.) 24 лютого 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ American Ornithologists' Union, changes since 2005. Архів оригіналу за 12 січня 2007. Процитовано 23 лютого 2021.
Посилання
- Les hot-spots du Moqueur gorge-blanche en Martinique. [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
- White-breasted thrasher sound. [Архівовано 16 листопада 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).