YaChudo

Котора перуанський

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Котора перуанський

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина:Папугові (Psittacidae)
Рід:Котора (Pyrrhura)
Вид:Котора перуанський
Біноміальна назва
Pyrrhura rupicola
(Tschudi, 1844)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Conurus rupicola Tschudi, 1844
Посилання
Вікісховище:Pyrrhura rupicola
Віківиди:Pyrrhura rupicola
EOL:1178002
ITIS:177717
МСОП:22685857
NCBI:311900

Котора перуанський[2] (Pyrrhura rupicola) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Амазонії. Часто утримується в домашніх умовах.

Опис

Перуанський котора

Довжина птаха становить 25 см, вага 75 г. Забарвлення переважно зелене, лоб, спина і верхня частина голови чорні. Пера на грудях темні з білими (в нижній частині грудей жовтуватими ) краями. Першорядні покривні пера крил і края крил червоні. Очі карі, навколо очей сіруваті кільця голої шкіри. Дзьоб темно-сірий, восковиця блідо-сіра, лапи чорнуваті. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

  • P. r. rupicola (Tschudi, 1844) — центральне Перу;
  • P. r. sandiae Bond, J & Meyer de Schauensee, 1944 — південний схід Перу, північ Болівії, захід Бразильської Амазонії.

Поширення і екологія

Перуанські котори мешкають в Перу, Бразилії і Болівії. Вони живуть в амазонській сельві і варзейських лісах (тропічних лісах у заплавах Амазонки і її притоків), на висоті до 1100 м над рівнем моря, переважно на висоті до 300 м над рівнем моря. Зустрічаються зграйками по 20-30 птахів, під час сезону розмноження меншими зграями. Живляться плодами. Сезон розмноження триває у лютому-березні. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці від 5 до 7 яєць. Інкубаційний період триває 23-24 дні. Пташенята покидають гніздо через 7-8 тижнів після вилуплення.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Pyrrhura rupicola: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 27 липня 2022
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 липня 2022.

Джерела

  • Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
  • Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).