Бюльбюль білогорлий
| ?Бюльбюль білогорлий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Бюльбюлеві (Pycnonotidae) |
| Рід: | Бюльбюль (Pycnonotus) |
| Вид: | Бюльбюль білогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Pycnonotus xanthorrhous Anderson, 1869 | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pycnonotus xanthorrhous |
 Віківиди: | Pycnonotus xanthorrhous |
 EOL: | 920446 |
 ITIS: | 562636 |
 МСОП: | 22712640 |
 NCBI: | 182898 |
Бюльбю́ль білогорлий[2] (Pycnonotus xanthorrhous) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Китаї і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина тіла коричнева. Крила і хвіст дещо тьмяніші, з оливково-коричневими краями. Верхня частина голови чорнувата, щоки коричневі. Підборіддя і горло білі, на грудях коричневий комірець (майже або повністю відсутній у представників підвиду P. x. andersoni). Нижня частина грудей і живіт білуваті, боки і нижня частина живота світло-сіро-коричневі, гузка і нижні покривні пера хвоста темно-жовті. Очі карі або темно-карі, дзьоб чорний, лапи темно-коричневі або чорнуваті.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- P. x. xanthorrhous Anderson, 1869 — від південно-західного Китаю і північної М'янми до північного Індокитаю;
- P. x. andersoni (Swinhoe, 1870) — центральний і південний Китай (від Сичуаню до північного Гуандуну і північно-західного Фуцзяню).
Поширення і екологія
Білогорлі бюльбюлі мешкають в Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть у вологих гірських тропічних і субтропічних чагарникових заростях, в прибережних заростях і садах. Зустрічаються переважно на висоті від 1000 до 2300 м над рівнем моря. Живляться переважно плодами, а також комахами і насінням. Сезон розмноження триває з квітня по серпень з піком в травні-червні. Гніздо чашоподібне, розміщується в густій траві або в чагарниках на висоті близько 1 м над землею. В кладці від 2 до 4 яєць.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Білогорлий бюльбюль є досить поширеним видом в межах свого ареалу.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pycnonotus xanthorrhous. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 2 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).