Тілопо молуцький
| ?Тілопо молуцький | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Тілопо (Ptilinopus) |
| Вид: | Тілопо молуцький |
| Біноміальна назва | |
| Ptilinopus granulifrons Hartert, 1898 | |
| Синоніми | |
| Jotreron granulifrons | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ptilinopus granulifrons |
 Віківиди: | Ptilinopus granulifrons |
 ITIS: | 177317 |
 МСОП: | 22691539 |
 NCBI: | 2953450 |
Тілопо молуцький[2] (Ptilinopus granulifrons) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Індонезії.
Опис
Довжина птаха становить 22-24 см. Забарвлення темно-зелене, голова сиза. На плечах дві світло-сизих смуги, на животі велика пурпурова пляма. Гузка жовтуваті. Дзьоб біля основи синювато-сірий, на кінці жовтуватий. Очі карі, лапи темно-сірі. Характерною ознакою молуцького тілопо є гранулований м'ясистий виріст на восковиці.
Поширення і екологія
Молуцькі тілопо є ендеміками острова Обі в провінції Північне Малуку. Вони живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 40 до 550 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Незважаючи на те, що молуцькі тілопо є досить поширем видом в межах свого ареалу, загальна чисельність цього виду досить невелика і становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus granulifrons. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).