YaChudo

Красунчик (печіночник)

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Красунчик
Ptilidium pulcherrimum
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Красунчикальні (Ptilidiales)
Родина: Красунчикові (Ptilidiaceae)
Рід: Красунчик (Ptilidium)
Nees, 1833[1]
Синоніми

Blepharozia (Dumort.) Dumort.[2]

Вікісховище: Ptilidium

Красунчик (Ptilidium) — рід печіночника, єдиний рід родини Ptilidiaceae. Згідно з Catalogue of Life рід містить 4 види: Ptilidium californicum (Austin) Underw. & O.F. Cook, Ptilidium ciliare (L.) Hampe, Ptilidium himalayanum Vilnet, Bakalin & Hentschel, Ptilidium pulcherrimum (Weber) Vain.[3].

Розповсюдження

Рід Ptilidium має бореальне поширення і зустрічається у великій кількості в хвойних лісах Європи, Азії та Північної Америки[4], а також у Новій Зеландії[5] і Вогняній Землі[6]. Рослини часто ростуть на корі дерев у північній півкулі, але можуть зустрічатися в скелях у гірських районах Нової Зеландії. На більш помірних кінцях ареалу рослини обмежуються високими висотами[7].

Опис

Назва роду походить від грецького слова ptilidion, що означає «маленьке пір'їно», у зв'язку з численними глибоко розділеними листками з бахромою по краях, які надають рослині «пір'ястий» вигляд. На відміну від інших листяних печіночників, нижнє листя не є значно меншим за бічні листки[8]. Зовнішній вигляд країв листя з «волокном» разом із характерним жовтувато-коричневим або червонувато-коричневим кольором полегшують розпізнавання роду[9].

Рослини ростуть у щільних килимах, стебла ростуть або лежачими, або піднімаються. Окремі стебла один або два рази перисті, рідко з розгалуженнями і лише кількома короткими ризоїдами. Листки глибоко розділені на три-п'ять частин, краї листкових відділів обрамлені віями. Нижні листки схожі на бічні, але трохи менші. Усі види дводомні, утворюють антеридії та архегонії на окремих рослинах. Архегонії є кінцевими на головному стеблі. Зрілі спорофіти розвиваються з великої оцвітини з трьома дистальними складками[10].

Примітки

  1. ↑ Nees von Esenbeck, C. G. (1833). Naturgeschichte der europäischen Lebermoose. Т. 1. с. 95.
  2. ↑ Blepharozia (Dumort.) Dumort. www.worldfloraonline.org. Процитовано 05.07.2023.
  3. ↑ Види Ptilidium. The Catalogue of Life. Процитовано 01.02.2024. (англ.)
  4. ↑ Tan, Benito C.; Tamás Pócs (2000). Bryogeography and conservation of bryophytes. У A. Jonathan Shaw; Bernard Goffinet (ред.). Bryophyte Biology. Cambridge: Cambridge University Press. с. 406. ISBN 0-521-66097-1.
  5. ↑ Allison, K. W.; John Child (1975). The Liverworts of New Zealand. Dunedin: University of Otago Press. с. 44—45.
  6. ↑ Schofield, W. B. (1985). Introduction to Bryology. New York: Macmillan. с. 357. ISBN 0-02-949660-8.
  7. ↑ Schuster, Rudolf M. (1966). The Hepaticae and Anthocerotae of North America. Т. I. New York: Columbia University Press. с. 757—780. ISBN 0-231-03567-5.
  8. ↑ Bold, Harold C.; C. J. Alexopoulos; T. Delevoryas (1987). Morphology of Plants and Fungi (вид. 5th). New York: Harper-Collins. с. 235. ISBN 0-06-040839-1.
  9. ↑ Porley, Ron; Nick Hodgetts (2005). Mosses and Liverworts. London: Collins. с. 162. ISBN 0-00-220212-3.
  10. ↑ Clark, Lois; T. C. Frye (1928). The Liverworts of the Northwest. Publications Puget Sound Biological Station. 6: 132—133.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).