YaChudo

Шикачик австралійський

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

?Шикачик австралійський

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід:Шикачик (Coracina)
Вид:Шикачик австралійський
Біноміальна назва
Coracina maxima
(Rüppell, 1839)
Посилання
Вікісховище:Coracina maxima
Віківиди:Coracina maxima
ITIS:559459
МСОП:22706466
NCBI:424840

Шика́чик австралійський[2] (Coracina maxima) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae)[3]. Ендемік Австралії.

Опис

Австралійський шикачик

Довжина птаха становить 33-37 см, вага 115 г. Голова і верхня частина тіла світло-сірі, на обличчі темна "маска". Нижня частина спини, надхвістя і нижня частина тіла білі, поцятковані тонкими чорними смужками, крила чорні, хвіст чорний, роздвоєний. Очі світло-жовті, лапи довгі. У молодих птахів горло і верхня частина тіла поцятковані чорними смужками, очі темні, через очі у них проходять темні смуги[4][5][6].

Поширення і екологія

Австралійські шикачики мешкають на більшій території Австралії, переважно у внутрішніх районах[7]. Вони живуть в сухих саванах і чагарникових заростях, в сухих тропічних лісах і рідколіссях, в галерейних лісах, на полях, луках і пасовищах, часто поблизу річок і струмків[8][9][10]. Ведуть кочовий спосіб життя. Зустрічаються зграйками по три і більше птахів. Живляться комахами та їх личинками, яких шукають на землі[11]. Сезон розмноження триває з серпня по листопад. Австралійські шикачики є моногамними, гніздяться на деревах, на висоті від 3 до 15 м над землею. Гнізда робляться з кори, трави, стебел та іншого рослинного матеріалу. Іноді австралійські шикачики використовують покинуті гнізда австралійських скунд або краге[12]. Були зафіксовані випадки колективного гніздування і догляду за пташенятами.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. В штаті Вікторія вид класифікується як вразливий[13]. Австраійським шикачикам може загрожувати знищення природного середовища[14].

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Coracina maxima.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 квітня 2022.
  4. ↑ Campbell, Iain; Woods, Sam; Leseberg, Nick (2014). Birds of Australia. A Photographic Guide. Princeton: Princeton University Press. с. 306. ISBN 978-1-4008-6510-9.
  5. ↑ Pizzey, Graham; Knight, Frank (2013). Regional Field Guide to Birds. Red Centre to the Top End. Sydney: Harper Collins Publishers. с. 91. ISBN 978-0-732-29537-0. OCLC 866840667.
  6. ↑ Ground Cuckoo-shrike - Australian Birds - photographs by Graeme Chapman. www.graemechapman.com.au. Процитовано 10 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ Dolby, Tim; Clarke, Rohan (2014). Finding Australian Birds: A Field Guide to Birding Locations. Collingwood: CSIRO Publishing. с. 560. ISBN 9780643097667.
  8. ↑ Pavey, C. R.; Nano, C. E. M. (2009). Bird assemblages of arid Australia: Vegetation patterns have a greater effect than disturbance and resource pulses. Journal of Arid Environments. 73 (6—7): 638. doi:10.1016/j.jaridenv.2009.01.010.
  9. ↑ Burbidge, A. A.; Fuller, P. J. (2007). Gibson desert birds: Responses to drought and plenty. Emu - Austral Ornithology. 107 (2): 131. doi:10.1071/MU06044.
  10. ↑ Hannah, D.; Woinarsk, J. C. Z.; Catterall, C. P.; McCosker, J. C.; Thurgate, N. Y.; Fensham, R. J. (2007). Impacts of clearing, fragmentation and disturbance on the bird fauna of Eucalypt savanna woodlands in central Queensland, Australia. Austral Ecology. 32 (3): 267. doi:10.1111/j.1442-9993.2007.01683.x.
  11. ↑ Barker, R. D.; Vestjens, W. J. M. (1990). The food of Australian Birds 2: Passerines. Melbourne: Victoria: CSIRO Publishing. с. 31. ISBN 9780643051157.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із зайвим розташуванням у параметрі publisher (посилання)
  12. ↑ Disher, Peter (2000). Birds of the Barham district, New South Wales and Victoria: an historical summary 1930-1999. Barham, N.S.W.: Barham Land Care Group in association with Bird Observers Club of Australia. с. 47. ISBN 0646403931.
  13. ↑ Australia, Atlas of Living. Coracina (Pteropodocys) maxima : Ground Cuckoo-Shrike. bie.ala.org.au (en-AU) . Процитовано 10 червня 2019.
  14. ↑ Kutt, A. S.; Martin, T. G. (2010). Bird foraging height predicts bird species response to woody vegetation change. Biodiversity and Conservation. 19 (8): 2257. doi:10.1007/s10531-010-9840-y.
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).