Тайфунник чорний
| ?Тайфунник чорний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Буревісникоподібні (Procellariiformes) |
| Родина: | Буревісникові (Procellariidae) |
| Рід: | Тайфунник (Pterodroma) |
| Вид: | Тайфунник чорний |
| Біноміальна назва | |
| Pterodroma atrata Mathews, 1912 | |
| Синоніми | |
| Procellaria atrata Pterodroma arminjoniana atrata Pterodroma heraldica atrata | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pterodroma atrata |
 Віківиди: | Pterodroma atrata |
 ITIS: | 723252 |
 МСОП: | 22728442 |
 NCBI: | 2967363 |
Тайфу́нник чорний[2] (Pterodroma atrata) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає на сході Тихого океану. Раніше вважався конспецифічним з тринідадським тайфунником і тайфунником-провісником.
Опис
Чорний тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 36 см. Забарвлення рівномірно сірувато-коричневе, нижня частина тіла світліша. Пера на обличчя, лобі і підборіддя мають світлі, сірі кінчики, через що обличчя здається дещо плямистим. Нижні покривні пера крил мають світлі краї. біля основи махових пер у них сріблясто-біла пляма. Дзьоб чорний, лапи рожеві, на кінці чорні.
Поширення і екологія
Чорні тайфунники гніздяться лише на невеликому, безлюдному острові Гендерсон в групі островів Піткерн[4]. Можливо, раніше вони гніздилися також на самому острові Піктерн та на острові Дюсі, однак були там знищені. Також чорні тайфунники можуть гніздитися на Маркізьких островах та на островах Гамб'є у Французькій Полінезії, однак доказів цього бракує. Під час негніздого періоду птахи спостерігалися поблизу острова Пасхи.
Чорні тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Вони гніздяться на плато, порослому густим лісом, ближче до океану, ніж тайфунники-провісники.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, становим на 2015 рік популяція чорних тайфунників становила приблизно 19987 гніздових пар. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих малих пацюків.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma atrata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- ↑ Pterodroma atrata у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ Graves GR (1992). The endemic land birds of Henderson Island, Southeastern Polynesia: Notes on natural history and conservation (PDF). The Wilson Journal of Ornithology. 104 (1): 32—43. JSTOR 4163114. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2020. Процитовано 20 травня 2022.
Джерела
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9 Помилка параметра в {{ISBN}}: контрольна сума
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).