Турач ангольський
| ?Турач ангольський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
| Рід: | Pternistis |
| Вид: | Турач ангольський |
| Біноміальна назва | |
| Pternistis swierstrai (Roberts, 1929)[2] | |
| Синоніми | |
| Francolinus swierstrai | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pternistis swierstrai |
 Віківиди: | Pternistis swierstrai |
 ITIS: | 553864 |
 МСОП: | 22678896 |
 NCBI: | 796028 |
Тура́ч ангольський[3] (Pternistis swierstrai) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[4]. Ендемік Анголи. Вид названий на честь південно-африканського ентомолога Корнеліуса Якобуса Свірстри[5].
Опис
Довжина птаха становить 33 см. У самців верхня частина тіла темно-коричнева, здалеку здається чорною, на грудях широка чорна смуга. Нижня частина тіла біла, поцяткована чорними плямами. Дзьоб і лапи чорні. У самиць нижня частина тіла має подібне забарвлення, однак спина і верхні покривні пера крил у них світліші, рудувато-коричневі.
Поширення і екологія
Ангольські турачі мешкають на високогір'ях західної Анголи, від Південної Кванзи до Уїли, зокрема на горі Моко на високогір'ї Баїлунду. Вони живуть в густому підліску вологих гірських тропічних лісів, на узліссях і галявинах, а також на скелястих і порослих травою схилах гір, у високотравних саванах на вершинах гір та в каньйонах. Живляться насінням трав і бобових, а також комахами, яких шукають серед опалого листя. Сезон розмноження, імовірно, припадає на травень-червень.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція ангольських турачів становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовище і полювання.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pternistis swierstrai.
- ↑ Roberts, Austin (1929). New forms of African birds. Annals of the Transvaal Museum. 13: 71–81 [72].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 375. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).