Турач східний
| ?Турач східний | |
|---|---|
Самець східного турача | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
| Рід: | Pternistis |
| Вид: | Турач східний |
| Біноміальна назва | |
| Pternistis hildebrandti (Cabanis, 1878)[2] | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Scleroptera hildebrandti Francolinus hildebrandti | |
| Посилання | |
| Pternistis hildebrandti | |
| Pternistis hildebrandti | |
| 553853 | |
| 22678827 | |
| 57759 | |
Тура́ч східний[3] (Pternistis hildebrandti) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Східній Африці. Вид названий на честь німецького колекціонера і натураліста Йоганна Марії Гільдебрандта, який зібрав голотип східного турача[4].
Опис

Довжина птаха становить 30-34 см, самиці є дещо меншими за самців. У самців забарвлення переважно білувате, шия, груди, живіт у них сильно поцятковані чорними лускоподібними плямками. Крила і хвіст коричневі, дзьоб і лапи червоні. Самиці мають переважно рудувато-коричневе забарвлення, поцятковане дрібними білими плямками.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[5]
- P. h. hildebrandti (Cabanis, 1878) — Кенія, північна і західна Танзанія, Руанда, Бурунді, південний схід ДР Конго і північний захід Замбії;
- P. h. johnstoni (Shelley, 1894) — південно-східна Танзанія, північ Мозамбіку і Малаві.
Поширення і екологія
Східні турачі мешкають в Кенії, Танзанії, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Замбії, Малаві і Мозамбіку. Вони живуть на гірських схилах, порослих густими чагарниковими заростями і високою травою, в лісистих саванах міомбо, в акацієвих заростях, на берегах річок і озер. Зустрічаються невеликими зграйками по 6-12 птахів, переважно на висоті від 2000 до 2500 м над рівнем моря. Вони живляться цибулинами, бульбами, насіням, комахами та їх личинками. Сезон розмноження триває з квітня по грудень з піком у червні-липні. В кладці 4 кремових або світло-коричневих яєць.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pternistis hildebrandti.
- ↑ Cabanis, Jean (1878). Francolinus (Scleroptera) hildebrandti. Journal für Ornithologie (нім.). 26: 204, 206, 243–244, Plate 4 Fig. 2.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 192. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 червня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).