Psilocybe mexicana
| ?Psilocybe mexicana | |
|---|---|
 Psilocybe mexicana, Веракрус, Мексика | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Гіменогастрові (Hymenogastraceae) |
| Рід: | Psilocybe |
| Вид: | Psilocybe mexicana |
| Біноміальна назва | |
| Psilocybe mexicana Heim 1957 | |
| Синоніми | |
| Psilocybe galindoi Guzmán (1978) Psilocybe armandii Guzmán & S.H. Pollock (1979) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Psilocybe mexicana |
 EOL: | 191579 |
 NCBI: | 891396 |
| MB: | 304487 |
| IF: | 304487 |
Psilocybe mexicana — психоделічний гриб. Перше відоме його вживання належить корінним жителям Північної і Центральної Америки понад 2000 років тому. Ацтекам був відомий як teonanácatl, від науатль teotl («бог») + nanácatl («гриб»). Цей вид класифікував французький ботанік Роже Ейм.[1]
Саме з цього виду доктор Альберт Гофманн, працюючи зі зразками, вирощеними в його лабораторії Sandoz, вперше виділив і назвав діючі психоделічні сполуки псилоцибін і псилоцин. Не будучи певним, чи збережуть штучно культивовані гриби свої природні психоактивні властивості, доктор Гофманн спожив 32 зразки. Нижче наведено його опис цього досвіду, опублікований у його класичній праці The Botany and Chemistry of Hallucinogens:
Оскільки я цілком усвідомлював, що моє знання про мексиканське походження грибів змусить мене уявляти лише мексиканські краєвиди, я свідомо намагався дивитися на своє оточення так, як звик бачити його зазвичай. Але всі довільні зусилля побачити речі в їхніх звичних формах і кольорах виявилися марними. Із заплющеними чи розплющеними очима я бачив лише мексиканські мотиви й кольори. Коли лікар, який наглядав за експериментом, нахилився наді мною, щоб виміряти мій артеріальний тиск, він перетворився на ацтекського жерця, і я не здивувався б, якби він дістав обсидіановий ніж. Попри серйозність ситуації, мене потішило, як германське обличчя мого колеги набуло суто індіанського виразу. На піку сп'яніння, приблизно через 1½ години після вживання грибів, наплив внутрішніх образів, здебільшого мінливих за формою і кольором, досяг такого тривожного рівня, що я боявся, ніби мене затягне в цей вир форм і кольорів і я розчинюся. Приблизно через шість годин сон скінчився. Суб'єктивно я не мав уявлення, як довго тривав цей стан. Моє повернення до повсякденної реальності я сприйняв як щасливе повернення з дивного, фантастичного, але цілком реально пережитого світу в старий і знайомий дім.
Цей гриб належить до виду Mexicanae. Серед інших грибів цього роду — Psilocybe atlantis і Psilocybe samuiensis. Ramirez-Cruz та ін. (2013) вважали, що Psilocybe acutipilea з Бразилії може бути синонімом Psilocybe mexicana, і в такому разі вона була б старшим синонімом, проте типовий зразок був надто пліснявий, щоб вони могли бути певні.[2]
Опис
- Шапинка: (0,5)1–2(3) см у діаметрі, конічна або дзвоникоподібна (campanulate), або підгорбкувата (subumbonate), часто з невеликим сосочком (papilla), гігрофанна або що стає гладенькою (glabrescent), по краю рівна або смугаста, з віком від охристої до коричневої або від бежевої до солом'яного кольору, іноді із синюватими чи зеленуватими відтінками, легко синіє при пошкодженні.
- Пластинки: прирослі (adnate) або звужено прирослі (adnexed), від сірих до пурпурно-коричневих з білуватими краями.
- Відбиток спор: темний пурпурно-коричневий.
- Ніжка: заввишки 4–10(12,5) см, завтовшки 1–2(3) мм, рівна, порожниста, від солом'яного до брунатного або червонувато-коричневого кольору, темнішає в місцях пошкодження, кільце (annulus) відсутнє.
- Запах: борошнистий (farinaceous).
- Смак: борошнистий (farinaceous).
- Мікроскопічні ознаки: спори 8–12 × 5–8 мкм, яйцеподібні (ovoid) і гладенькі. Хейлоцистиди 13–34 мкм, веретеноподібно-ампуловидні (fusoid-ampullaceous) до майже лагеноподібних (sublageniform), іноді з роздвоєною шийкою. Плевроцистиди майже лагеноподібні (sublageniform) або відсутні.
Psilocybe mexicana може утворювати склероції — форму спокою організму, яка забезпечує йому певний захист від природних пожеж та інших природних катастроф.[3]
Поширення та середовище існування
Psilocybe mexicana росте поодинці або невеликими групами серед моху вздовж узбіч доріг і стежок, на вологих луках чи кукурудзяних полях, зокрема на трав'янистих ділянках, що межують із листопадними лісами. Звичайний на висотах між 300 і 550 м, рідкісний на нижчих висотах, відомий лише з Мексики, Коста-Рики, Сальвадору та Гватемали. Плодоношення відбувається з травня по жовтень.
Споживання та культивування
Як і декілька інших псилоцибінових грибів цього роду, Psilocybe mexicana споживали корінні народи Північної Америки через його ентеогенну дію.
У західному світі склероції Psilocybe mexicana іноді культивують для ентеогенного використання. Склероції мають нижчий вміст діючих речовин, ніж самі гриби.
Галерея
-
Psilocybe mexicana з Гвадалахари, Халіско, Мексика -
Psilocybe mexicana з Халіско, Мексика -
Psilocybe mexicana з Веракруса, Мексика -
Psilocybe mexicana з Веракруса, Мексика
Примітки
- ↑ Heim R. (1957). Notes préliminaires sur les agarics hallucinogènes du Mexique [Preliminary notes on the hallucination-producing agarics of Mexico]. Revue de Mycologie (French) . 22 (1): 58—79.
- ↑ Ramírez-Cruz, Virginia; Guzmán, Gastón; Guzmán-Dávalos, Laura (2013). Type studies of Psilocybe sensu lato (Strophariaceae, Agaricales). Sydowia. 65: 277—319.
- ↑ Psilocybin Mushrooms of the World – An Identification Guide, Paul Stamets, 1996. ISBN 0-89815-839-7 с. 24
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Psilocybe mexicana
- Visionary Mushrooms: Psilocybe mexicana
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).