Качолота сірочуба
| ?Качолота сірочуба | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Качолота (Pseudoseisura) |
| Вид: | Качолота сірочуба |
| Біноміальна назва | |
| Pseudoseisura unirufa (D'Orbigny & Lafresnaye, 1838) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Anabates unirufus Anumbius unirufus Pseudoseisura cristata unirufa | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pseudoseisura unirufa |
 Віківиди: | Pseudoseisura unirufa |
 EOL: | 284042 |
 ITIS: | 711562 |
 МСОП: | 22733216 |
 NCBI: | 1094500 |
Качоло́та сірочуба[2] (Pseudoseisura unirufa) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Раніше вважалася конспецифічною з рудочубою качолотою[4].
Опис
Довжина птаха становить 20-23 см, вага 40-55 г. Забарвлення майже повністю рудувато-каштанове, на тімені сіруватий чуб, який може ставати дибки. Дзьоб і лапи сірі, райдужки жовті[5].
Поширення і екологія
Сірочубі качолоти поширені в регіоні Пантаналу, на крайньому південному сході Болівії, на південному заході Бразилії і півночі Парагваю, а також на північному сході Болівії. Вони живуть на болотах, на узліссях галерейних лісів, у вологих саванах. Зустрічаються на висоті від 300 до 500 м над рівнем моря.
Поведінка
Сірочубі качолоти зустрічаються переважно парами. Вони живляться переважно комахами та іншими безхребетними, яких шукають на деревах, а також плодами і насінням. Іноді сірочубі качалоти можуть спускатися на землю, на якій вони доволі незграбно пересуваються стрибками. Вони можуть зустрічатся поблизу людських жител. Гніздяться на деревах. Гніздо велике, зроблене з гілок.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pseudoseisura unirufa. Архів оригіналу за 13 Травня 2021. Процитовано 9 Лютого 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 13 травня 2021? (довідка) - ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 Січня 2022. Процитовано 09 лютого 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 18 січня 2022? (довідка) - ↑ Zimmer, Kevin J.; Whittaker, Andrew (2000). The Rufous Cacholote (Furnariidae: pseudoseisura) is two species (PDF). The Condor. 102 (2): 409—422. doi:10.1650/0010-5422(2000)102[0409:TRCFPI]2.0.CO;2. Архів оригіналу (PDF) за 9 Липня 2021. Процитовано 9 Лютого 2022.
{{cite journal}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 9 липня 2021? (довідка) - ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 70. ISBN 978-0-292-71748-0. Архів оригіналу за 9 Лютого 2022. Процитовано 9 Лютого 2022.
{{cite book}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 9 лютого 2022? (довідка)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).