YaChudo

Вусачик чудовий

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Вусачик чудовий
Pseudogaurotina excellens
Pseudogaurotina excellens
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Жуки (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд:Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина:Попикуваті (Chrysomeloidea)
Родина:Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина:Тонкохвісткові (Lepturinae)
Триба:Самоцвітцеві (Cariliini)
Рід:Короткотілець (Brachysomida)
Підрід:Вусачик (Pseudogaurotina)
Вид:Вусачик чудовий
Біноміальна назва
Pseudogaurotina excellens
Brancs, 1874
Поширення Вусачика чудового
Поширення Вусачика чудового
Посилання
Вікісховище:Pseudogaurotina excellens
Віківиди:Pseudogaurotina excellens
EOL:348356
МСОП:90344071

Вусачик чудовий[1][2] (Pseudogaurotina excellens) — вид жуків з родини Скрипунових, занесений до Червоної книги України[1][3].

Поширення

Вусачик чудовий — належить до групи гірських центральноєвропейських видів у складі європейського зоогеографічного комплексу, ендемік центральноєвропейських гірських масивів, зокрема Карпат. Дуже рідкісний вид.

В Україні ареал охоплює найбільш високі частини Карпат[4][5].

Екологія

Імаго не відвідує квітів. Личинка заселяє мертві корені та прикореневу частину листяних чагарників, таких як: жимолость чорна (Lonicera nigra L.).

Морфологія

Імаго

Розміри тіла 10-18 мм. Загальне забарвлення тіла чорне. Надкрила сині, темно-сині або фіолетові з металічним блиском. Надкрила в дуже грубій скульптурі. Вусики тонкі заходять за половину надкрил. Передньоспинка зі слабким бічним горбиком та глибокими перетяжками при основі та на вершині, і покрита дрібними стоячими волосками. Виріст передньогрудей, між тазиками, на кінці заокруглений.

Личинка

Тіло личинки плоске, голова поперечна. Наличник поперечний, верхня губа широко заокруглена, з густими щетинками. Мандибули чорні, довгі, на вершині косо зрізані. Пронотум зморшкуватий, з країв не обмежений. Ноги довгі, з коричнюватими кігтиками. Рухові мозолі черевця в дрібних гранулах, які утворюють з дорзальної сторони 4 поперечних ряди, а з вентральної — 2. 9-й терґіт черевця озброєний склеротизованим зубцем. Довжина тіла 18 мм[6].

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває два роки.

Охорона

Вусачик чудовий внесений до Червоної книги України у категорії «Вразливий»[1]. Вид також внесений до переліків МСОП у категорії EN, а також Оселищної Директиви ЄС 92/43/EEC. Площа глобального ареалу оцінюється у 260 км2, з яких на ЄС припадає 208 км2, решта 52 км2 – Україна[7]. В Україні трапляється у Ґорґанах, Чорногорі, Свидівці та Мармароші[8][5]. Популяції розріджені і нечисленні. Вразливий до надмірної експлуатації лісів, рекреаційною та курортного навантаження, кліматичних змін[3].

Примітки

  1. ↑ а б в Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19 січня 2021 року № 29.
  2. ↑ Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturine) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
  3. ↑ а б Заморока А.М. (2022) Скрипунові включені до IV видання Червоної книги України – аналіз даних. У Яницький Т.П. та ін. (ред.): Актуальні проблеми вивчення ентомофауни західного регіону України: збірник тез науково-практичної конференції "XVI Львівська ентомологічна школа" (Львів, 25 жовтня 2022 р.). – Львів: Державний природознавчий музей НАН України, 19-21.
  4. ↑ Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  5. ↑ а б Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.
  6. ↑ Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
  7. ↑ Dodelin, B., Alexander, K.N.A., Aleksandrowicz, O., Istrate, P., Jansson, N., Merkl, O., Pettersson, R., Schlaghamerský, J. & Telnov, D. 2017. Pseudogaurotina excellens. The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T90344071A90344073. https://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T90344071A90344073.en. Accessed on 21 July 2025.
  8. ↑ Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206


Посилання

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11203/ [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/evodclad.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]
  3. http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=115040 [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).