Дорадито аргентинський
| ?Дорадито аргентинський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Дорадито (Pseudotriccus) |
| Вид: | Дорадито аргентинський |
| Біноміальна назва | |
| Pseudocolopteryx dinelliana Lillo, 1905 | |
 Ареал виду Зимування Гніздування | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pseudocolopteryx dinelliana |
 Віківиди: | Pseudocolopteryx dinelliana |
 ITIS: | 562529 711503, 562529 |
 МСОП: | 22699433 |
 NCBI: | 2767977 |
Доради́то аргентинський[2] (Pseudocolopteryx dinelliana) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь аргентинського натураліста і колекціонера Луїса Дінеллі[4].
Опис
Довжина птаха становить 11,5 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, тім'я коричневе, нижня частина тіла жовта, горло лимонно-жовте. На крилах охристі смужки. Дзьоб тоний, чорний, очі темно-карі.
Поширення і екологія
Аргентинські дорадито гніздяться на півночі Аргентини, в провінціях Тукуман, Сантьяго-дель-Естеро, Санта-Фе, Кордова і Сальта. Взимку мігрують на північ, до аргентинської провінції Формоса, західного Парагваю, Болівії та крайнього південного заходу Бразилії. Вони живуть на заплавних луках і болотах, в очереті, комишах і високій траві, зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря.Живляться безхребетними. В кладці 3 яйця. Мігрують у квітні і повертаються на південь в жовтні.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція аргентинських дарадито становить від 6700 до 20000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pseudocolopteryx dinelliana.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 06 січня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 136. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).