Черемха віргінська
| Черемха віргінська | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Amygdaleae |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Prunus subg. Padus |
| Вид: | P. virginiana
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus virginiana L., 1753
| |
| |
| Ареал | |
Черемха вірґінська[1], черемха віргінська, черемха вірджинська, слива вірджинська, слива віргінська[2] (Prunus virginiana) — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Біоморфологічна характеристика
Це дерево чи кущ, 10–60(100) дм, без шипів. Гілочки голі чи запушені. Листки опадні; ніжка 4–22(27) мм, зазвичай гола, іноді волосиста, дистально залозиста; пластина від обернено-яйцюватої або еліптичної до яйцеподібної чи зворотно-ланцетної, 2.5–9(11) × 1.2–5(6.6) см, краї від зубчастих до зазубрених, верхівка загострена, гостра чи тупа, абаксіальна (низ) поверхня гола чи волосиста (особливо вздовж середніх жилок), адаксіальна гола. Суцвіття — 18–64-квіткові, китицеподібні. Квіти розпускаються після появи листя; чашолистки від випростано-розпростертих до відігнутих, напівкруглі, 0.7–1.4 мм, краї вирізані, зазвичай залозисто-зубчасті, іноді майже не залозисті, поверхні голі; пелюстки білі, від обернено-яйцеподібних до майже округлих, 2–5(7) мм. Кістянки червоні, пурпурові, темно-пурпурові чи чорні, кулясті, 6–14 мм, голі; мезокарпій м'ясистий; кісточки від майже округлих до еліпсоїдних, не сплющені[3].
Поширення, екологія
Росте в Канаді, США, Мексиці, Сен-П'єр і Мікелоні[4].
Використання
Плоди їдять сирими чи приготовленими. М'якуш жорсткий, темний і соковитий. Кора і гілки є заміною чаю[5].
Чорноплідна черешня широко використовувалася в медицині багатьма індіанськими племенами Північної Америки, які використовували її для лікування різноманітних захворювань, особливо цінуючи її терпкість і позитивний вплив на дихальну систему. У сучасному травництві він мало використовується, якщо взагалі використовується. Коріння і кора є кровозміцнювальним, в'яжучим, грудним, заспокійливим, тонізувальним і збудливим апетит засобом. Настій використовували для лікування гарячки, кашлю та застуди. Настій кори кореня застосовували як засіб для промивання при опіках, застарілих ранах і виразках. Внутрішню частину кори використовують зовнішньо при лікуванні ран. Відваром внутрішньої кори лікували ларингіт і болі в шлунку. Висушені і подрібнені плоди використовують для збудження апетиту, лікування кривавої діареї. Терпкі незрілі плоди використовувалися дітьми для лікування діареї. Фруктовий сік використовувався для лікування ангіни[5].
Рослина може бути висаджена для боротьби з ерозією. Це вид-піонер покинутих полів і вирубок. Рослини можна використовувати для формування привабливого живоплоту, особливо якщо використовується червонолистий сорт «Шуберт»[5].
З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. З плодів отримують багряно-червоний барвник[5].
Деревина червонувато-бура, дрібнозерниста, середньої міцності, тверда, важка. Він не є цінним через свій невеликий розмір і неправильну форму, але використовується для шампурів тощо. Коли виходять шматки більшого розміру, вони цінуються для столярних робіт. Дерево не горить легко[5].
Галерея
Примітки
- ↑ Prunus virginiana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Меженський, В. М. (2014). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 2. Назви видів роду Prunus L. (PDF). Сортовивчення та сортознавство: 15—24.
- ↑ Prunus umbellata. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
- ↑ Prunus virginiana. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
- ↑ а б в г д Prunus virginiana. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).