Слива ніппонська
| Слива ніппонська | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Amygdaleae |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Вишня (Prunus subg. Cerasus) |
| Вид: | P. nipponica
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus nipponica Matsum., 1901
| |
Слива ніппонська, вишня ніппонська[1] (Prunus nipponica) — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Біоморфологічна характеристика
Це листопадний кущ заввишки 2.5–5 метрів, іноді перетворюючись на невелике кущистоголове дерево (із жорсткими випростаними гілками) до 6 метрів заввишки[2]. Кора спочатку світло-сіра з блідими пробковими порами, пізніше стає коричневою і гладкою, і нарешті стає сірою з помітними бородавчастими пробковими порами. Квітки дуже світло-рожевого або навіть білого кольору[3]. Квіти розпускаються в першій половині весни, вони поодинокі, розміщені парами чи невеликими пучками. Вони мають 5 пелюсток і 2–3 сантиметри в діаметрі. Маточки зазвичай довші за тичинки. Листки еліптичної форми, зубчасті, з довгим звуженим кінчиком, верхня сторона тьмяно-зелена, а нижня трохи світліша. Плоди дрібні, коричнево-червоні[4]. Восени листя стає жовтим і оранжево-червоним; це рідкісні осінні фарби для вишневого дерева[5][6][7]. Квіти і листя розвиваються одночасно. Це дуже холодостійкий вид. Якщо середовище сприятливе на низькій висоті, він виросте на висоту понад 10 метрів.
Поширення, екологія
Росте в Японії (Хоккайдо, Хонсю) й далекому сході росії (Сахалін, Курили)[8]. Вид зустрічається в холодних регіонах помірного клімату зі значними снігопадами і коротким літом, і в природі поширений у змішаних лісах і чагарниках[2].
Використання
Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання в якості їжі. Його часто вирощують як декоративну рослину в садах. Плоди їдять сирими чи приготовленими. З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. Рослина є вторинним генетичним родичем черешні (Prunus avium), тому її можна використовувати як донор генів для покращення врожаю, особливо для забезпечення стійкості до хвороб[2].
Галерея
Примітки
- ↑ Меженський, В. М. (2014). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 2. Назви видів роду Prunus L. (PDF). Сортовивчення та сортознавство: 15—24.
- ↑ а б в Prunus nipponica. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
- ↑ Prunus nipponica var. kurilensis - Japanese alpine or Kurile cherry. Mustila Arboretum. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 28 січня 2014. [Архівовано 2022-08-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Sakura The Flowering Cherries of Japan. Pennsylvania State University. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 29.01.2014. [Архівовано 2017-12-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Flint, Harrison L. (1997). Landscape Plants for Eastern North America. New York: John Wiley & Sons. с. 493. ISBN 0-471-59919-0.
- ↑ The Better Oriental Cherries. Arnoldia. Arnold Arboretum, Harvard University. 10 (3). 1950.
- ↑ Prunus nipponica var. Kurilensis 'Brillant' | Kurile cherry 'Brilliant'/RHS Gardening.
- ↑ Prunus nipponica. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).