Слива Максимовича
| Слива Максимовича | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Amygdaleae |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Вишня (Prunus subg. Cerasus) |
| Вид: | P. maximowiczii
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus maximowiczii Rupr., 1856
| |
Слива Максимовича, вишня Максимовича, чермховник Максимовича[1] (Prunus maximowiczii) — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Біоморфологічна характеристика
Це листопадне дерево з тонким стовбуром і розлогими гілками; зазвичай 6–15 метрів заввишки, але іноді є лише кущем[2]. Кора темно-сіра. Кора гілочок спочатку коричнева, вкрита густими кошлатими волосками, пізніше сірувато-коричнева. Зимові бруньки довгі, яйцеподібні, при натисканні запушені[3]. Ніжка листка густоволосиста й 5–15 міліметрів. Листкова пластинка від обернено-яйцеподібної до обернено-еліптичної форми, різко загострена, 3–9 см завдовжки і 1.5–4 см завширшки, край подвійно зубчастий, уздовж жилок є притиснуті волоски, в іншому листова пластинка гола. Два лінійні прилистки з темно-пурпурними залозками по краях опадають незабаром після цвітіння[3]. 5–10 квіток з'єднані в прямовисне зонтикоподібне суцвіття з запушеною віссю. Двостатеві радіально-симетричні, п'ятискладні квітки мають діаметр близько 1.5 см і розкриваються одночасно з розгортанням листя. 5 білих пелюсток мають еліптичну форму 6–7 × 5–6 мм. Є ≈ 36 тичинок. Зріла кістянка чорна, гірка і яйцювата, розміром 7–8 × 5–6 міліметрів[3]. Число хромосом 2n = 16[4].
Поширення, екологія
Ареал: східний Китай, Корея, Російський Далекий Схід, Японія[5]. Населяє тінисті гірські ліси, кам'янисті місця з перегнійним ґрунтом, іноді рятуються на відкритих гірських схилах з чагарниковою або трав'янистою рослинністю; на висотах від 1000 до 1100 метрів[2].
Використання
Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання як їжа та джерело матеріалів. Вирощується як декоративна рослина в садах. Плоди їдять сирими чи приготовленими. Плоди сильно фарбують, фіолетово-чорний сік має гіркуватий смак. Квіти консервують у солі та використовують як приправу. Рослина є хорошим джерелом нектару для бджіл. Цей вид дуже холодостійкий і може служити саджанцем культурної вишні в садівництві Далекого Сходу. Деревина тверда, дуже важка, дрібнозерниста. Підходить для різних цілей, використовується для виготовлення меблів, різьблення, посуду тощо[2].
Галерея
Примітки
- ↑ Меженський, В. М. (2014). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 2. Назви видів роду Prunus L. (PDF). Сортовивчення та сортознавство: 15—24.
- ↑ а б в Prunus maximowiczii. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 28.10.2022. (англ.)
- ↑ а б в Li Chaoluan, Jiang Shunyuan & Bruce Bartholomew: Cerasus in der Flora of China, Volume 9, 2003, S. 409: Prunus maximowiczii — Online.
- ↑ Prunus maximowiczii — Tropicos.org. In: IPCN Chromosome Reports. Missouri Botanical Garden, St. Louis.
- ↑ Prunus maximowiczii. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 28.10.2022. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).