Слива сива
| Слива сива | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Amygdaleae |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Вишня (Prunus subg. Cerasus) |
| Вид: | P. incana
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus incana (Pall.) Batsch, 1801
| |
Слива сива, мікровишня сива[1] (Prunus incana) — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Біоморфологічна характеристика
Це прямовисний листопадний кущ, 120–250 см у висоту[2].
Поширення, екологія
Ареал: Туреччина, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Дагестан, пн.-зх. Іран, пд. Туркменістан[3]. Населяє сухі кам'янисті вапнякові схили та скелі на висоті від 360 до 2400 метрів[2].
Використання
Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання як їжі. Іноді його використовують як підщепу та в програмах селекції рослин, а також іноді вирощують як декоративну рослину. Плоди вживають сирими чи приготовленими; вони досить малі. З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. Оскільки вони досить стійкі до посухи, види цієї секції роду Prunus можуть становити інтерес як посухостійкі підщепи та як джерела посухостійких сортів шляхом схрещування з культурними сортами вишні. Рослина використовується як підщепа для персика культурного (Prunus persica)[2].
Примітки
- ↑ Меженський, В. М. (2014). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 2. Назви видів роду Prunus L. (PDF). Сортовивчення та сортознавство: 15—24.
- ↑ а б в Prunus incana. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 26.10.2022. (англ.)
- ↑ Prunus incana. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 26.10.2022. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).