Prionodon pardicolor
| ?Prionodon pardicolor | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feloidea) |
| Родина: | Віверові (Viverridae) |
| Підродина: | Prionodontinae |
| Рід: | Prionodon |
| Вид: | P. pardicolor |
| Біноміальна назва | |
| Prionodon pardicolor Hodgson, 1842 | |
 Мапа поширення виду Prionodon pardicolor | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Prionodon pardicolor |
 Віківиди: | Prionodon pardicolor |
 EOL: | 328104 |
 ITIS: | 622001 |
 МСОП: | 41706 |
 NCBI: | 205655 |
| Fossilworks: | 232026 |
Prionodon pardicolor (Лінзанг плямистий[1]) — ссавець родини Віверових (Viverridae). Це струнка, котоподібна, деревна м'ясоїдна тварина, яка живе у густих тропічних лісах Південно-Східній Азії. Полює на комах і дрібних хребетних тварин, таких як птахи, гризуни, жаби і змії.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 310–450 мм, довжина хвоста: 313–340 мм, вага: 600 гр.
Опис. Забарвлення від білуватого до світло-коричневого до оранжево-буро-жовтого з багатьма нерівномірно розподіленими чорними плямами на спині і з боків тіла. З обох боків шиї розміщені чорні лінії. Хвіст довгий і пухнастий із чорними й буро-жовтими смугами (зазвичай їх 8–9). Шерсть м'яка та щільна. Великі, темні очі добре бачать у нічний час. Слух гострий і гострі вуха дуже рухливі. Великі ступні з подушечками вкриті короткою шерстю і мають втяжні кігті.
Поширення
Зареєстрований в таких країнах: Камбоджа, Південний Китай, Індія, Лаос, М'янма, Непал, Таїланд, В'єтнам. Більшість записів походять з гірського та пагорбового лісу, принаймні до 2000 м над рівнем моря, але також трапляється у вторинному лісі[2].
Поведінка
У значній мірі нічний і деревний, але також полює перебувати на землі. Вважається, що полює переважно на дрібних ссавців та птахів, але, ймовірно, їсть членистоногих та інших тварин.
Як і більшість м'ясоїдних, молодь цього виду народжується безпорадною. Мати ховає потомство в дереві або кореневих пустотах, де вони можуть залишатися до закінчення годування. Не відомо, чи вчить мати молодь полювати.
Загрози та охорона
Втрата і деградація середовища проживання були оцінені як загрози для цього виду, хоча наслідки цих загроз на популяції невідомі. Цей вид був зареєстрований в деяких охоронних районах[3].
Посилання
- Kepner, B. 2003. "Prionodon pardicolor" (On-line), Animal Diversity Web [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Prionodon pardicolor | ARKive
Примітки
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 5 червня 2011. [Архівовано 2012-01-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia - New Holland Publishers, 2008, P. 289, 290
- ↑ Duckworth, J.W., Lau, M., Choudhury, A., Chutipong, W., Timmins, R.J., Willcox, D.H.A., Chan, B., Long, B. & Roberton, S. (2016). Prionodon pardicolor. The IUCN. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 29.10.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).