Папуга-віхтьохвіст зелений
| ?Папуга-віхтьохвіст зелений | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Папугоподібні (Psittaciformes) |
| Родина: | Psittaculidae |
| Рід: | Папуга-віхтьохвіст (Prioniturus) |
| Вид: | Папуга-віхтьохвіст зелений |
| Біноміальна назва | |
| Prioniturus luconensis (Steere, 1890) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Prioniturus luconensis |
 Віківиди: | Prioniturus luconensis |
 EOL: | 1177859 |
 ITIS: | 177532 |
 МСОП: | 22684969 |
 NCBI: | 504069 |
Папуга-віхтьохвіст зелений[2] (Prioniturus luconensis) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Філіппін.
Опис
Довжина птаха становить 29-30 см, довжина крила 15-19 см. Забарвлення переважно жовтувато-зелене, спина дещо темніша, голова і нижна частина тіла світліші, з блакитнуватим відтінком. Два центральних стернових пера видовжені, мають голі стрижні, на кінці у них темно-сірі "віхті", крайні стернові пера на кінці темно-сірі. Дзьоб білувато-сірий. Самиці мають дещо тьмяніше, зелене забарвлення, центральні стернові пера у них коротші[4].
Поширення і екологія
Зелені папуги-віхтьохвости мешкають на островах Лусон і Маріндук на півночі Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах і на полях. На Лусоні в горах Сьєрра-Мадре зустрічаються на висоті від 300 до 700 м над рівнем моря, на острові Маріндук на висоті 1000 м над рівнем моря. Живлятся насінням, плодами і горіхами. Гніздяться в дуплах дерев.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція зелених папуг-віхтьохвостів становить від 1500 до 3800 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Prioniturus luconensis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 226—229.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).