YaChudo

Princess Jellyfish

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Принцеса Медуза
Обкладинка першого тому манґи
海月姫
Kuragehime
Жанркомедія, романтика
Аудиторіядзьосей
Манґа
АвторАкіко Хіґашімура
ВидавецьKodansha
ЖурналKiss
Період випуску25 жовтня 2008 — 25 серпня 2017
Кількість томів17
Телевізійний аніме-серіал
Аніме
РежисерТакахіро Оморі
СценаристДжукі Ханада
КомпозиторМакото Йошіморі
СтудіяBrain's Base
МережаFuji TV (Noitamina)
Період показу15 жовтня 2010 — 31 грудня 2010
Кількість серій11

Princess Jellyfish (яп. 海月姫, Kuragehime, укр. «Принцеса-медуза») — японська манґа, написана та проілюстрована Акіко Хіґасімура. Вона публікувалася в журналі Kiss видавництва Kodansha з жовтня 2008 до серпня 2017 року й зібрана у 17 томів. За манґою створено телевізійний аніме-серіал, художній фільм і телевізійну драму.[1]

Сюжет

Події розгортаються в токійському будинку Ама́мідзукан, де живуть лише жінки-отаку. Вони називають себе «Сестринством» і не дозволяють чоловікам оселятися в будинку. Головна героїня Цукімі Курашіта — сором’язлива дівчина, яка мріє стати ілюстраторкою та захоплюється медузами відтоді, як покійна мати водила її до океанаріуму.

Одного дня Цукімі знайомиться зі стильним Кураносуке Койбучі, який полюбляє перевдягатися в жіночий одяг. Він є позашлюбним сином політика й використовує псевдонім «Курако», приховуючи стать від мешканок Ама́мідзукан. Кураносуке допомагає Цукімі врятувати її домашню медузу Клару, а згодом підтримує Сестринство, коли район і сам будинок опиняються під загрозою перебудови.

Персонажі

Цукімі Курашіта
Сейю: Кана Ханадзава (оригінал), Максі Вайтхед (англійський дубляж)

Вісімнадцятирічна мешканка Ама́мідзукан, яка прагне стати ілюстраторкою. Вона добре знається на медузах, доглядає за Кларою та боїться стильних людей і соціальних контактів.

Кураносуке Койбучі
Сейю: Міцукі Сайґа (оригінал), Джессі Джеймс Ґрелл (англійський дубляж)

Син заможної політичної родини, який захоплюється модою і кросдресингом. Він приховує стать під ім’ям Курако, щоб зблизитися з матір’ю та уникнути політичних обов’язків.

Тіеко
Сейю: Кіміко Сайто (оригінал), Синтія Кренз (англійський дубляж)

Керівниця Ама́мідзукан і колекціонерка традиційних японських ляльок. Вона майстерно шиє кімоно та інший одяг.

Маяя
Сейю: Акімі Окамура (оригінал), Моніка Ріал (англійський дубляж)

Членкиня Сестринства, одержима «Записами про Троєцарство». Вона часто вигукує історичні паралелі та надзвичайно енергійна.

Банба
Сейю: Мотоко Кумаї (оригінал), Маріела Ортіс (англійський дубляж)

Членкиня Сестринства, яка захоплюється потягами. Її природне велике афро та здатність оцінювати їжу є одними з її найпомітніших рис.

Джіджі
Сейю: Маміко Ното (оригінал), Ліа Кларк (англійський дубляж)

Членкиня Сестринства, яка цікавиться літніми чоловіками та зазвичай тримається в тіні.

Шьо Койбучі
Сейю: Дзюн’їті Сувабе (оригінал), Ян Сінклер (англійський дубляж)

Старший зведений брат Кураносуке, помічник батька й чоловік, який після дитячої травми боїться жінок. Він закохується в Цукімі після того, як бачить її перевтілення.

Шьоко Інарі
Сейю: Дзюнко Кітанісі (оригінал), Джеймі Марчі (англійський дубляж)

Рієлторка, яка планує перетворити Ама́мідзукан на висотний готель і намагається використати Шьо у своїх інтересах.

Клара
Сейю: Суміре Морохосі (оригінал), Лара Вудхалл (англійський дубляж)

Плямиста медуза Цукімі. Вона стала причиною знайомства Цукімі та Кураносуке й символом цієї історії.

Медіа

Манґа

Манґа Акіко Хіґасімури виходила в журналі Kiss з 25 жовтня 2008 до 25 серпня 2017 року.[2][1] Видавництво Kodansha зібрало розділи у 17 томів, опублікованих з березня 2009 до листопада 2017 року. У Північній Америці манґу ліцензувала Kodansha USA, яка випустила її у дев’яти збірках.[3]

Аніме

11-серійна телевізійна адаптація виробництва Brain's Base, режисера Такахіро Оморі та сценариста Джукі Ханада виходила в Японії з 15 жовтня до 31 грудня 2010 року в програмному блоці Noitamina телеканалу Fuji TV. Музику написав Макото Йосіморі.[4][5] Перед серіалом транслювали коротке доповнення Go, Sisterhood Explorers!; на домашніх відеозбірках також виходили короткометражки Princess Jellyfish — Heroes.[6]

Ігрові екранізації

Повнометражний ігровий фільм виробництва Asmik Ace Entertainment вийшов у Японії 27 грудня 2014 року.[7] Десятисерійна телевізійна драма виходила на Fuji TV з 15 січня до 19 березня 2018 року.[8]

Сприйняття

2010 року Princess Jellyfish отримала премію манґи Kodansha в категорії сьодзьо та була номінована на премію Manga Taishō.[9][10] 2017 року манґу номінували на премію Айснера в категорії найкращого американського видання міжнародного матеріалу з Азії.[11] Станом на серпень 2010 року було продано понад мільйон примірників манґи.[12]

Примітки

  1. ↑ а б Akiko Higashimura's Princess Jellyfish Manga Ends on August 25 (англ.). Anime News Network. 23 липня 2017. Процитовано 17 серпня 2026.
  2. ↑ Kiss No.21 2008年10月25日（土）発売 (яп.). Kodansha. Процитовано 17 серпня 2026.
  3. ↑ Crunchyroll Manga Adds Princess Jellyfish, Takahashi-san Is Listening, Scum's Wish, Sweetness and Lightning, The Morose Mononokean. Anime News Network. 5 липня 2015. Процитовано 17 серпня 2026.
  4. ↑ Kuragehime Women's Manga Gets TV Anime. Anime News Network. 9 лютого 2010. Процитовано 17 серпня 2026.
  5. ↑ Kuragehime Original Soundtrack "Amazing Amars!!" (яп.). CD Japan. Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 17 серпня 2026.
  6. ↑ Kuragehime BD/DVDs to Add Unaired 'Heroes' Episodes. Anime News Network. 27 жовтня 2010. Процитовано 17 серпня 2026.
  7. ↑ Rena Nōnen, Masaki Suda Star in Live-Action Princess Jellyfish. Anime News Network. 16 квітня 2014. Процитовано 17 серпня 2026.
  8. ↑ Akiko Higashimura's Princess Jellyfish Manga Gets Live-Action Series in January. Anime News Network. 6 листопада 2017. Процитовано 17 серпня 2026.
  9. ↑ 34th Annual Kodansha Manga Awards Announced. Anime News Network. 11 травня 2010. Процитовано 17 серпня 2026.
  10. ↑ Mari Yamazaki's Thermae Romae Wins Manga Taisho Award. Anime News Network. 17 березня 2010. Процитовано 17 серпня 2026.
  11. ↑ Goodnight Punpun, Orange, The Osamu Tezuka Story, Princess Jellyfish, Wandering Island Nominated for Eisner Awards. Anime News Network. 2 травня 2017. Процитовано 17 серпня 2026.
  12. ↑ Anime Kuragehime Broadcast on Noitamina has Chat for the OP and Sambo for the ED (яп.). Cinra. 20 серпня 2010. Процитовано 17 серпня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).