Porsche 360 Cisitalia, інші назви — Cisitalia Grand Prix або Porsche Type 360 — одномісний перегоновий автомобіль для післявоєнного 1,5-літрового класу Гран-Прі з двигуном із наддувом, виготовлений італійським виробником спортивних автомобілів Cisitalia (італ.Consorzio Industriale Sportive Italia) та представлений у 1949 році[1][2]. Він був розроблений компанією Porsche на замовлення Cisitalia між 1946-47 роками, через що також відомий під номером проєкту компанії Porsche, Type 360[3][4].
Надзвичайно просунутий проєкт виявився надто складним для невеликої італійської фірми, що призвело до тривалого процесу виготовлення та, зрештою, до фінансового краху компанії Cisitalia. Після реорганізації компанії Cisitalia в акціонерне товариство Società d'Esercizio Cisitalia в 1949 році та з врахуванням того факту, що двигуни з наддувом були заборонені на сезон Формули-1 1952 року, автомобіль так і не взяв участі у перегонах[5].
Конструктивні особливості
Ще у 1939 році Фердинанд Порше спроєктував для Auto Union опозитний 12-циліндровий двигун об'ємом 1482,56 см³ (53,0 x 56,0 мм) з двоступінчастим наддувом і проєктною потужністю 327 к. с. (244 кВт) при 9000 об/хв., що так і не брав участі у перегонах. Ця конструкція лягла в основу[6] середньорозташованого опозитного 12-циліндрового двигуна об'ємом 1492,58 см³ (56,0 x 50,5 мм), який видавав 300 к. с. (224 кВт) при 8500 об/хв., що мало забезпечити максимальну швидкість для Type 360 до 300 км/год. Повністю закритий обтічний кузов для швидких трас було заплановано на швидкість понад 320 км/год. Пізніші стендові випробування показали потужність близько 385 к. с. (287 кВт) при 10 500 об/хв.
Шасі було виконане з хромомолібденових труб, мало повний привід з можливістю включення/виключення переднього приводу та встановлену ззаду коробку передач, що також передавала потужність через карданний вал до переднього диференціалу. Підвіска була незалежною з поздовжніми важелями типу «Porsche» спереду і паралельними важелями ззаду[6]. Type 360 також був помітний тим, що він одним із перших мав секвентальну механічну коробку передач.
Подальша доля
На той час, коли єдиний прототип був на завершенні складання, у власника Cisitalia П'єро Дузіо закінчилися кошти. Автомобіль затримувався у випуску до 1951 року, потім в один момент був відправлений до Аргентини, щоб спробувати переконати президента Хуана Перона інвестувати в компанію. Однак 1952 року правила Формули-1 змінилися, і хоча П'єро Дузіо намагався придбати 2-літровий двигун для автомобіля, брак коштів призвело до того, що один із найдосконаліших болідів Гран-прі свого часу був лише задіяний у декількох етапах Formula Libre та швидко зійшов з арени через вихід з ладу двигуна. Згодом автомобіль за ініціативи компанії Porsche був відреставрований і тепер експонується у Музеї Porsche у Штутгарті.
Німеччина Porsche
