Бичок рудий
| ?Бичок рудий | |
|---|---|
 Бичок рудий з Сухого лиману, Чорне море, Україна | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Надряд: | Акантопері (Acanthopterygii) |
| Ряд: | Бичкоподібні (Gobiiformes) |
| Підряд: | Бичковидні (Gobioidei) |
| Родина: | Бичкові (Gobiidae) |
| Рід: | Понтикола (Ponticola) |
| Вид: | Бичок рудий |
| Біноміальна назва | |
| Ponticola eurycephalus (Kessler, 1874) | |
| Синоніми | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ponticola eurycephalus |
 Віківиди: | Ponticola eurycephalus |
 EOL: | 214606 |
 ITIS: | 637722 |
 МСОП: | 188113 |
 NCBI: | 637977 |
Бичок рудий[1] (Ponticola eurycephalus) — риба із родини бичкових (Gobiidae). В літературі часто зустрічається під назвою Neogobius cephalarges, але під цією назвою в 1814 р. Петер-Симон Паллас описав одну з форм бичка-кругляка. Зустрічається в приловах до інших видів бичків, але промислового значення не має.
Характеристика
Потилиця повністю вкрита лускою; луска циклоїдна. Висота голови на рівні очей трохи менше або дорівнює ширині. Міжорбітальний простір становить 0,4-0,6 діаметра ока. Кут щелепи нижче передньої чверті ока. Рило становить 1,3-1,5 орбіти. Верхня губа помірно розширюється ззаду. Черевний присосок складає три чверті довжини черева, передня мембрана з великими, кутовими, бічними лопатями, до 0,4 ширина заднього краю. Висота хвостового стебла 0,8-0,9 його довжини. D1 VI (V-VII); D2 I + 17-19 (16-20); AI + 13-14 (12-15), Р 19-20 (18-21). Лусок у бічній лінії 63-71 (58-74). Хребців 34 (33-35). Колір темний, з блідим смужкою по краю другого спинного плавця. Сягає довжини до 20 см.
Ареал
Бичок рудий поширений в Чорному морі біля узбережжя Болгарії, Румунії, Кавказу, гирлі Дону. В Україні поширений у північно-західній частині Чорного моря, біля Одеси, в лиманах Березанському, Бузькому, в Керченській протоці, біля Кримського узбережжя[2].
Вид був виключений з Червоної книги України у 2009 році[3].
Примітки
- ↑ Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
- ↑ Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные : [рос.]. — Київ : Наукова думка, 1986. — 320 с. — (Фауна України ; т. 8, вип. 5).
- ↑ Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313
Посилання
- World Conservation Monitoring Centre 1996. Ponticola eurycephalus. 2006 IUCN Red List of Threatened Species [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.].
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Ponticola eurycephalus на FishBase. Версія за September 2012 року.
- Marine Species Identification Portal
|
Це незавершена стаття про Бичкоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).