Стадняк рудоголовий
| ?Стадняк рудоголовий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Стаднякові (Pomatostomidae) |
| Рід: | Стадняк (Pomatostomus) |
| Вид: | Стадняк рудоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Pomatostomus ruficeps (Hartlaub, 1852) | |
Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
| Pomatostomus ruficeps | |
| Pomatostomus ruficeps | |
| 562401 | |
| 22704992 | |
| 9176 | |
Стадняк рудоголовий[2] (Pomatostomus ruficeps) — вид горобцеподібних птахів родини стаднякових (Pomatostomidae).
Поширення
Ендемік Австралії. Поширений у посушливих районах в східній частині басейну озера Ейр. Ареал виду знаходиться на південному заході Квінсленду, сході Південної Австралії, заході Нового Південного Уельсу та північному заході Вікторії.[1]
Опис
Це птахи середнього розміру, завдовжки 19-23 см, вагою 50-60 г. Серпоподібний дзьоб зігнутий донизу. Ноги міцні та довгі. Хвіст також досить довгий, клиноподібний. Крила округлі.
Верхня частина тіла темно-коричневого кольору. Крила каштанові з світло-бежевими криючими пір'їнами. Верх голови темно-рудого забарвлення. Горло та надбрівна смуга білі.
Спосіб життя
Мешкають у посушливих районах серед чагарникових заростів з переважанням акації. Трапляються невеликими зграями до 20 особин, що складаються з племінної пари та молодняка кількох попередніх виводків. Активні вдень. Ночують у спільних гніздах. Живляться комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з червня по грудень. Утворюють моногамні пари. Чашоподібне гніздо діаметром 50 см будується всіма членами групи у роздвоєнні стовбура акації або казуарини. У гнізді 3-6 сірувато-білих яєць. Інкубація триває 20 днів. Насиджує самиця, самець в цей час годує та охороняє партнерку. У догляді за пташенятами бере участь уся зграя.
Примітки
- ↑ а б BirdLife International (2012). Pomatostomus ruficeps: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).