YaChudo

Polyozellus

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

?Polyozellus
Polyozellus multiplex, Хайда-Гваї
Polyozellus multiplex, Хайда-Гваї
Біологічна класифікація
Царство:Гриби (Fungi)
Відділ:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:Телефоральні (Thelephorales)
Родина:Thelephoraceae
Рід:Polyozellus
Murrill, 1910
Типовий вид
Polyozellus multiplex
(Underw.) Murrill
Види
див. текст
Посилання
Вікісховище:Polyozellus multiplex
EOL:102701
NCBI:281719
MB:124246
IF:124246

Polyozellus — рід грибів родини Thelephoraceae, групи грибів, відомих під загальною англійською назвою leathery earthfans. Раніше його вважали монотиповим родом, а тепер він включає видовий комплекс Polyozellus multiplex. Назва роду походить від грецького poly, що означає «багато», та oz, що означає «гілка». Загальновідомий під англійськими народними назвами blue chanterelle, clustered blue chanterelle, bluefan[1], а на Алясці — black chanterelle. Характерне плодове тіло цього гриба складається зі скупчень синіх чи фіолетових шапинок у формі вази або ложки з жилкуватими зморшками на нижній поверхні, що збігають уздовж ніжки.

Polyozellus має строкату таксономічну історію і кілька разів перекласифіковувався як на рівні родини, так і на рівні роду. Ареал Polyozellus охоплює Північну Америку та Східну Азію, де він росте на ґрунті хвойних лісів, зазвичай під ялинами та ялицями. До роду належать їстівні види, і їх збирали з комерційною метою.

Таксономія

Перший опублікований опис виду написав ботанік Люціус М. Андервуд (Lucien M. Underwood) 1899 року на основі зразка, знайденого попереднього року в лісах Маунт-Дезерт, Мен. Хоча він назвав новий вид Cantharellus, він зазначив, що «ця рослина є визначною, і за своїм габітусом цілком могла б утворити окремий рід, оскільки має мало спільного з Cantharellus, окрім складчастих пластинок».[2] У 1910 році Вільям Мерілл (William Murrill) переніс його до нового роду Polyozellus; Мерілл вважав складну будову ніжки достатньо унікальною ознакою, щоб відокремити його від видів Cantharellus, які мають простішу будову ніжки.[3] У 1920 році зразки з японської колекції, зібраної А. Ясудою (A. Yasuda), було надіслано мікологу Кертісу Гейтсу Ллойду (Curtis Gates Lloyd), який вважав цей гриб новим видом і назвав його Phyllocarbon yasudai.[4]

Світло-коричневий гриб, що складається зі скупчення кількох лійкоподібних гофрованих сегментів, зрослих біля спільної основи, росте на лісовій підстилці.
Polyozellus multiplex колись вважали крайньою формою росту Gomphus clavatus, зображеного тут.

Про подальші збори гриба не повідомлялося до 1937 року, коли його знайшли в Квебеці, Канада.[5] Наступного року Пол Шоуп (Paul Shope) вважав рід Polyozellus зайвим, зазначивши, що складні плодові тіла та зморшкуватий гіменій натомість відповідають роду Craterellus.[6] У 1939 році американський міколог Лі Орас Овергольтс (Lee Oras Overholts) у листі до журналу Mycologia висловив думку, що обидва ці автори не помітили публікації 1925 року Келвіна Генрі Кауфмана (Calvin Henry Kauffman), який робив нотатки та фотографії цього виду, зібраного в Скелястих горах Вайомінга та Колорадо, а також у Каскадних горах Вашингтону та Орегону.[7] Кауфман вважав цей вид лише «дуже крайнім станом росту» Cantharellus clavatus (нині відомого як Gomphus clavatus) і висловив думку, що немає підстав для перенесення цього виду до роду Craterellus.[8] Мікологи Александр Г. Сміт та Елізабет Ітон Морс (Elizabeth Eaton Morse) у своїй публікації 1947 року про види Cantharellus у Сполучених Штатах помістили цей вид до нової секції Polyozellus, але не відокремили його від роду Cantharellus; вони визначили відмінні ознаки Polyozellus як дрібні, шорсткі, гіалінові спори та зміну кольору м'якоті в розчині гідроксиду калію, додавши, що «спори є незвичними для роду, але, на нашу думку, не виправдовують виключення цього виду».[9]

У 1953 році Рокуя Імадзекі (Rokuya Imazeki) взяв до уваги відмінності в характеристиках спор: у видів роду Cantharellus не було відомо спор, які були б субкулястими (приблизно сферичними) та горбкуватими (вкритими бородавчастими виростами), як у Polyozellus; однак такі характеристики спор були поширеними у видів родини Thelephoraceae (Cantharellus належить до іншої родини — Лисичкові). Інші ознаки, що пов'язували blue chanterelle з Thelephoraceae, включали темне забарвлення, сильний запах (особливо у висушених зразків) та наявність телефорової кислоти, грибного пігменту, поширеного в цій родині. Сукупність цих чинників спонукала Імадзекі запропонувати нову родину Phylacteriaceae.[10] Запропоновану зміну таксономії на рівні родини інші автори не прийняли; наприклад, у 1954 році Сейїті Кавамура (Seiichi Kawamura) перейменував його на Thelephora multiplex.[11]

У 2017 році дослідники зі Східної Європи та Північної Америки спільно виконали молекулярну філогенію раніше монотипового Polyozellus multiplex.[12] Вони визначили, що Polyozellus містить п'ять видів, які розрізняються за розміром спор і географічним регіоном: дрібноспорові P. multiplex та P. atrolazulinus і великоспорові P. mariae, P. marymargaretae та P. purpureoniger. Станом на 2022 рік і Index Fungorum,[13] і MycoBank[14] відносять Polyozellus до родини Thelephoraceae, групи грибів, відомих як leathery earthfans.[15]

У 2021 році дослідники вивчали філогенетичні зв'язки між Polyozellus та Pseudotomentella — двома родами близькоспоріднених ектомікоризних грибів ряду Телефоральні (Thelephorales); перший — зі стебловидними плодовими тілами (англ. stipitate), другий — кортициоїдний (англ. corticioid). Обидва поширені в Північній півкулі, і багато видів обох родів, схоже, обмежені перестійними лісами. Дослідження показало, що Polyozellus робить Pseudotomentella парафілетичним. У результаті майже всі види, раніше віднесені до Pseudotomentella, було перекомбіновано до Polyozellus, за винятком Pseudotomentella larsenii.[16]

У статті, опублікованій 2025 року, Polyozellus albus було описано як новий вид зі Швеції.[17]

Народні назви цього роду включають blue chanterelle та clustered blue chanterelle.[18] На Алясці, де зразки зазвичай мають дуже темні плодові тіла, його називають black chanterelle,[19] хоча ця назва поширена й на деякі види Craterellus.[20]

Опис

Види роду мають лопатоподібне або лійкоподібне плодове тіло з ребристою нижньою поверхнею.[12] За кольором вони перекриваються і варіюють від коричневого до синього, фіолетового чи чорного залежно від виду та стадії зрілості. Шапинки молодих екземплярів зверху шерстисті або волохаті, але з віком стають гладенькими, тоді як гіменій постійно має матовий вигляд. Їхня консистенція м'яка й крихка. Мікроскопічно всі види Polyozellus подібні й мають спільні ознаки: гіалінові, інамілоїдні спори, вкриті неправильними лопатями чи горбками, та гіфи з пряжками.[16]

Види

Станом на жовтень 2025 року бази даних Index Fungorum та MycoBank наводять у роді 28 видів.[21][22]

  • Polyozellus abundilobus (Svant.) Svant. & Kõljalg 2020
  • Polyozellus albus Svant. 2025
  • Polyozellus alnophilus (Svant.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus alobatus (Svant.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus atrofuscus (M.J. Larsen) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus atrolazulinus S.A. Trudell & Kõljalg 2018
  • Polyozellus badjelanndanus (Svant.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus flavovirens (Höhn. & Litsch.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus griseopergamaceus (M.J. Larsen) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus humicola (M.J. Larsen) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus mariae Voitk & Kõljalg 2018
  • Polyozellus marymargaretae Beug & I. Saar 2018
  • Polyozellus medius (Svant. & Kõljalg) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus mucidulus (P. Karst.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus multiplex (Underw.) Murrill 1910
  • Polyozellus niger (Höhn. & Litsch.) Kõljalg & Svant. 2024
  • Polyozellus pinophilus (Svant.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus plurilobus (Svant.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus purpureoniger Spirin & I. Saar 2018
  • Polyozellus rhizopunctatus (E.C. Martini & Hentic) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus rotundisporus (Svant.) Svant. & Kõljalg 2021 Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus sciastrus (Svant. & Kõljalg) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus sorjusensis (Svant.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus tristis (P. Karst.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus tristoides (Svant. & K.H. Larss.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus umbrinascens (Svant.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus umbrinus (Fr.) Svant. & Kõljalg 2021
  • Polyozellus vepallidosporus (M.J. Larsen) Svant. & Kõljalg 2021

Середовище існування та поширення

Polyozellus росте в мікоризній асоціації з хвойними, як-от ялина (зразок ліворуч) та ялиця (праворуч).

Polyozellus росте в хвойних лісах під ялинами та ялицями,[23] і частіше на більших висотах.[18] Найчастіше його зустрічають улітку та восени.[24]

Поширення цього роду є північним і альпійським, і він трапляється рідко. Збори здійснювали в Сполучених Штатах (зокрема в Мені, Орегоні, Колорадо, Нью-Мексико та на Алясці), Канаді (Квебек і Британська Колумбія),[5][9][25][26] Китаї,[27] Японії та Кореї.[28] Було відзначено, що диз'юнктивний ареал роду в Північній Америці та Східній Азії характерний і для низки інших видів грибів.[29] У американському Тихоокеанському Північному Заході рід трапляється у вересні та жовтні.[30] Його також знаходять на островах Королеви Шарлотти (біля північного тихоокеанського узбережжя Канади), де його збирають на комерційні цілі.[31]

Примітки

  1. ↑ Siegel, Noah; Schwarz, Christian (1 вересня 2024). Mushrooms of Cascadia: A Comprehensive Guide to Fungi of the Pacific Northwest. Humboldt County, CA: Backcountry Press. с. 45. ISBN: 9781941624197.
  2. ↑ Underwood LM. (1899). A new Cantharellus from Maine. Bulletin of the Torrey Botanical Club. 26 (5): 254—5. doi:10.2307/2477751. JSTOR 2477751.
  3. ↑ Murrill WA. (1910). Chanterel. North American Flora. 9: 167—71.
  4. ↑ Lloyd CG. (1921). Botanical notes. Mycological Writings. 6: 1066.
  5. ↑ а б Mounce I, Jackson HA (1937). Two Canadian collections of Cantharellus multiplex. Mycologia. 29 (3): 286—8. doi:10.2307/3754283. JSTOR 3754283.
  6. ↑ Shope PF. (1938). Further notes on Cantharellus multiplex. Mycologia. 30 (4): 372—74. doi:10.2307/3754462. JSTOR 3754462.
  7. ↑ Kauffman C. (1925). The fungus flora of Mt Hood, with some new species. Papers of the Michigan Academy of Science, Arts and Letters. 5: 115—48.
  8. ↑ Overholts LM. (1939). Cantharellus multiplex again. Mycologia. 31 (2): 231—233. doi:10.2307/3754572. JSTOR 3754572.
  9. ↑ а б Smith AH, Morse EE (1947). The genus Cantharellus in the Western United States. Mycologia. 39 (5): 497—534. doi:10.2307/3755192. ISSN 0027-5514. JSTOR 3755192. PMID 20264537.
  10. ↑ Sawada M. (1952). Studies on pigment in fungi (I). On the distribution of thelephoric acid in fungi. Journal of the Japanese Forestry Society. 34: 110—13.
  11. ↑ Kawamura S. (1954). Icones of Japanese Fungi. Т. 6. Tokyo: Kazama-Shobo. с. 638.
  12. ↑ а б Voitk, Andrus; Saar, Irja; Trudell, Steven; Spirin, Viacheslav; Beug, Michael; Kõljalg, Urmas (2 листопада 2017). Polyozellus multiplex (Thelephorales) is a species complex containing four new species. Mycologia (англ.). 109 (6): 975—992. doi:10.1080/00275514.2017.1416246. ISSN 0027-5514. PMID 29494282. S2CID 4149082.
  13. ↑ Genus Record Details: Polyozellus Murrill. Index Fungorum. CAB International. Процитовано 7 січня 2015.
  14. ↑ Polyozellus Murrill. MycoBank. International Mycological Association. Процитовано 7 січня 2015.
  15. ↑ Pilz et al., с. 17.
  16. ↑ а б Svantesson, S.; Kõljalg, U.; Wurzbacher, C.; Saar, I.; Larsson, K.-H.; Larsson, E. (2021). Polyozellus vs. Pseudotomentella: generic delimitation with a multi-gene dataset. Fungal Systematics and Evolution (англ.). 8: 143—154. doi:10.3114/fuse.2021.08.11. ISSN 2589-3823. PMC 8687065. PMID 35005578.
  17. ↑ Dong, Wei; Hyde, Kevin D.; Jeewon, Rajesh; Karunarathna, Samantha C.; Zhang, Huang; Rossi, Walter; Leonardi, Marco; Kezo, Kezhocuyi; Kaliyaperumal, Malarvizhi; Shu, Yong-Xin; Yang, Chun-Lin; Wang, Fei-Hu; Liu, Feng; Ma, Jian; Zhang, Jing-Yi (29 вересня 2025). Fungal diversity notes 2017–2122: taxonomic and phylogenetic contributions to freshwater fungi and other fungal taxa. Fungal Diversity (англ.). 134: 185—459. doi:10.1007/s13225-025-00560-3. hdl:10261/421919. ISSN 1878-9129. Процитовано 29 жовтня 2025.
  18. ↑ а б Ammirati JF, McKenny M, Stuntz DE (1987). The New Savory Wild Mushroom. Seattle, Washington: University of Washington Press. с. 31. ISBN 978-0-295-96480-5.
  19. ↑ Pilz et al., с. 38.
  20. ↑ Arora D. (1991). All that the Rain Promises and more: A Hip Pocket Guide to Western Mushrooms. Berkeley, California: Ten Speed Press. с. 12. ISBN 978-0-89815-388-0.
  21. ↑ Polyozellus Murrill. Index Fungorum - Names Record. www.indexfungorum.org. Процитовано 29 жовтня 2025.
  22. ↑ Polyozellus Murrill, 1910. Mycobank. 29 жовтня 2025.
  23. ↑ Bessette A, Fischer DH (1992). Edible Wild Mushrooms of North America: A Field-to-Kitchen Guide. Austin, Texas: University of Texas Press. с. 31. ISBN 978-0-292-72080-0.
  24. ↑ Bigelow HE. (1978). The cantharelloid fungi of New England and adjacent areas. Mycologia. 70 (4): 707—56. doi:10.2307/3759354. ISSN 0027-5514. JSTOR 3759354. Інформацію про Polyozellus наведено на сторінках 711–12.
  25. ↑ Arora D. (1986). Mushrooms Demystified: a Comprehensive Guide to the Fleshy Fungi. Berkeley, California: Ten Speed Press. с. 668. ISBN 978-0-89815-169-5.
  26. ↑ Pomerleau R, Cooke WB (1978). The cantharelloid fungi of New England and adjacent areas. Mycologia. 70 (4): 707—56. doi:10.2307/3759354. JSTOR 3759354.
  27. ↑ Lee IS, Nishikawa A (2003). Polyozellus multiplex, a Korean wild mushroom, as a potent chemopreventive agent against stomach cancer. Life Sciences. 73 (25): 3225—34. doi:10.1016/j.lfs.2003.06.006. PMID 14561527.
  28. ↑ Imazeki R. (1953). Polyozellus multiplex and the family Phylacteriaceae. Mycologia. 45 (4): 555—61. doi:10.1080/00275514.1953.12024295. JSTOR 4547729.
  29. ↑ Yang ZL. (2005). Diversity and Biogeography of Higher Fungi in China. У Xu J (ред.). Evolutionary Generics of Fungi. Norfolk, UK: Horizon Bioscience. с. 35—61. ISBN 978-1-904933-15-1.
  30. ↑ Seasonal Chart for Edible Mushrooms. Central Oregon Mushroom Club. Архів оригіналу за 31 березня 2024. Процитовано 31 березня 2024.
  31. ↑ Kroeger P, Ceska O, Roberts C, Kendrick B (2007). Fungi of Haida Gwaii. E-Flora BC. Процитовано 7 липня 2009.

Цитована література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).