Пилкохвіст Плігінського
| ?Пилкохвіст Плігінського | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Прямокрилі (Orthoptera) |
| Родина: | Phaneropteridae |
| Рід: | Poecilimon |
| Вид: | Пилкохвіст Плігінського |
| Біноміальна назва | |
| Poecilimon pliginskii Miram, 1929 | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Poecilimon pliginskii |
 МСОП: | 68458945 |
Пилкохвіст Плігінського (Poecilimon pliginskii) — вид комах з родини Phaneropteridae.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла (у самиці — не враховуючи довжину яйцекладу) 14–19 мм. Жово-зелені з темними цятками, або великими чорними плямами на потилиці та на верхній поверхні черевця (трикутними чи у вигляді поперечних смуг). Вусики щетинкоподібні, довші за тіло, з чорними кільцями. Передньоспинка з червоними поздовжніми смужками з кожного боку, у самця сідлоподібної форми, у самиці — циліндрична. Короткокрилі: у сам-ця надкрила жовтуваті з темним диском, виступають з-під передньоспинки, у самиці — приховані. Нижні поверхні задніх стегон гладенькі, без шипиків. Яйцеклад самиці — 8,5 мм, біля вершини сильно зазубрений, від основи зубців по нижньому краю прямий. Складка поблизу основи нижньої стулки яйцекладу широка, пластинкоподібна та опущена донизу. Характерною ознакою виду є г-подібні церки самців, біля основи циліндричні та гладенькі, їх верхня частина загну-та всередину, тут майже трикутна, сильно розширена та сплющена, зубчаста (у вигляді s-подібно вигнутої «пилки» з 8–17 направлених назад дрібних чорних зубчиків і двох не-великих зубчиків поблизу вершини).
Поширення
Ендемік Криму. Поширений від передгір'їв Кримських гір до яйл Головного пасма (Білогірськ, Чатир-Даг та Кара-Даг). Рідкісний вид (поодинокі екземпляри).
Особливості біології
Генерація однорічна. Зимують в фазі яйця. Личинки з'являються навесні, дорослі комахи зустрічаються з кінця червня до серпня. У липні–серпні відкладають яйця у щілини на стеблах рослин. Фітофаги. Віддають перевагу узліссям та галявинам передгірних і гірських лісів, травостою яйл (до висоти 1500 м).
Загрози та охорона
Зникає через розкорчовування схилів, випасання худоби на яйлах.
Охороняється в Кримському та Карадазькому ПЗ. У місцях перебування виду потрібно створювати ентомологічні заказники.
Посилання
- Червона книга України [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).