Plestiodon japonicus
| ?Plestiodon japonicus | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Plestiodon |
| Вид: | P. japonicus |
| Біноміальна назва | |
| Plestiodon japonicus (W. Peters, 1864) | |
| Синоніми | |
| Eumeces japonicus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Plestiodon barbouri |
 Віківиди: | Plestiodon barbouri |
 МСОП: | 96265272 |
 NCBI: | 341448 |
Plestiodon barbouri (південнояпонський сцинк) — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Японії. Вид названий на честь американського герпетолога Томаса Барбура.
Поширення і екологія
Південнояпонські сцинки мешкають на південному заході Хонсю, на Сікоку, Кюсю та на сусідніх островах, зокрема на островах Осумі, найпівнічніших в архіпелазі Рюкю. Вони живуть в субтропічних лісах і чагарниках. Живляться комахами, павуками і дощовими черв'яками. Відкладають яйця, в кладці від 6 до 15 яєць. Самиці доглядають за яйцями, поки молоді сцинки не вилупляться.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Plestiodon barbouri загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Plestiodon japonicus: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 29 березня 2025
- ↑ Plestiodon barbouri у Reptarium.cz Reptile Database
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).