YaChudo

Plestiodon egregius

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

?Plestiodon egregius
Plestiodon egregius lividus
Plestiodon egregius lividus
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Плазуни (Reptilia)
Ряд:Лускаті (Squamata)
Інфраряд:Сцинкоподібні (Scincomorpha)
Родина:Сцинкові (Scincidae)
Рід:Plestiodon
Вид:P. egregius
Біноміальна назва
Plestiodon egregius
Baird, 1858
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Eumeces egregius
Посилання
Вікісховище:Plestiodon egregius
Віківиди:Plestiodon egregius
ITIS:208885
МСОП:64226
NCBI:463521

Plestiodon egregius (синьохвостий кротовий сцинк) — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік США.

Опис

Синьохвості кротові сцинки — невеликі ящірки завдовжки 9-15 см. Ноги у них невеликі і використовуються лише під час пересування по поверхні, а не тоді, коли тварина "пливе" серед піску. Ящірки мають переважно коричневе забарвлення. У молодих особин хвіст, який займає трохи більше половини від загальної довжини тіла, має блакитне забарвлення. Дорослі особини можуть відкидати і регенерувати хвіст; регенерований хвіст має у них рожеве забарвлення. У період розмноження у самців на боках з'являється барвистий помаранчевий візерунок.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:

Поширення і екологія

Синьохвості кротові сцинки поширені на південному сході США, в штатах Алабама, Джорджія і Флорида. Вони живуть серед прибережних дюн, у соснових чагарниках і лісах та в сухих гаммоках. Ведуть переважно риючий спосіб життя, віддають перевагу сухому піщаному або гравійному ґрунту. Живляться тарганами, павуками і цвіркунами. Відкладають яйця, в кладці від 3 до 7 яєць.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Plestiodon egregius: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 29 березня 2025
  2. ↑ Plestiodon egregius у Reptarium.cz Reptile Database

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).