Лопатодзьоб рудокрилий
| ?Лопатодзьоб рудокрилий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Лопатодзьоб (Platyrinchus) |
| Вид: | Лопатодзьоб рудокрилий |
| Біноміальна назва | |
| Platyrinchus leucoryphus Wied, 1831 | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Platyrinchos leucoryphus | |
| Посилання | |
| Platyrinchus leucoryphus | |
| Platyrinchus leucoryphus | |
| 562259 | |
| 22699644 | |
| 360228 | |
Лопатодзьоб рудокрилий[2] (Platyrinchus leucoryphus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 12,5 см. Верхня частина тіла бірувато-оливкова, крила і хвіст темні з широкими рудувато-коричневими краями. На обличчі охристі смуги, на скронях темні смуги, під дзьобом темні "вуса". Горло жовтувате, решта нижньої частини тіла блідо-охриста, на грудях оливкові смуги, на боках оливкові плями. Дзьоб плаский, широкий, темний, знизу тілесного кольору. Лапи рожевуваті.
Поширення і екологія
Рудокрилі лопатодзьоби мешкають на південному сході Бразилії (Еспіріту-Санту, Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу, Парана, північно-східна Санта-Катарина і північний схід Ріу-Гранді-ду-Сул) , на сході Парагваю (Каніндею, Каасапа, Ітапуа) та на північному сході Аргентини (Національний парк Ігуасу, Місьйонес). Вони живуть в підліску вологих атлантичних лісів. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, яких шукають серед рослинності.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція рудкрилих лопатодзьобів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Platyrinchus leucoryphus. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 28 травня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).