Жовна білоброва
| ?Жовна білоброва | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дятлоподібні (Piciformes) |
| Родина: | Дятлові (Picidae) |
| Рід: | Жовна (Picus) |
| Вид: | Жовна білоброва |
| Біноміальна назва | |
| Picus xanthopygaeus (Gray, JE & Gray, GR, 1847) | |
| Синоніми | |
| Picus myrmecophoneus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Picus xanthopygaeus |
 Віківиди: | Picus xanthopygaeus |
 ITIS: | 554118 |
 МСОП: | 22681453 |
 NCBI: | 535310 |
Жовна білоброва[2] (Picus xanthopygaeus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Поширений у тропічній Азії.
Поширення
Птах розповсюджений на значній частині Південної Азії. Його дуже розрізнений ареал поширення простягається від північно-західної Індії через південний Непал, Ассам, Бангладеш і М'янму до західної провінції Юньнань у Китаї; на півдні він охоплює майже весь Індійський субконтинент, Шрі-Ланку, і простягається до південно-західного Таїланду. Географічно ізольована популяція є в Камбоджі, Лаосі та південному В'єтнамі.
Ці дятли населяють широкий спектр типів лісів, від вологих до сухих, але також рідколісисті паркові ландшафти, тикові та особливо каучукові і чайні плантації; вони відсутні лише в густих, зімкнутих лісах. Вид здебільшого обмежений низовинами та нижньою гірською місцевістю та зустрічається в Непалі до 465 м, рідко до 965 м, а також у Шрі-Ланці на висотах від 300 до 1500 м.
Спосіб життя
Живуть парами. Їжа, яку вони часто шукають на землі, складається переважно з мурах та термітів, а також личинок інших дрібних комах. Ці дятли також їдять насіння та нектар.
Сезон розмноження варіюється залежно від їхнього ареалу; на Індійському субконтиненті він триває з березня по травень, тоді як на Шрі-Ланці, з настанням південно-західного мусону, він триває з травня (рідко квітня) по вересень. Гніздові порожнини, глибиною приблизно 30 см, видовбують у стовбурі дерева або міцній гілці, іноді лише на висоті 0,6 м над землею, але зазвичай на висоті від 4 до 8 м. Кладка складається з трьох-п'яти яєць, а дитинчат годують обоє батьків.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2024). Picus xanthopygaeus: інформація на сайті МСОП (версія 2026.1) (англ.) 12 жовтня 2026
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).