Вівчарик світлоногий
| ?Вівчарик світлоногий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Вівчарикові (Phylloscopidae) |
| Рід: | Вівчарик (Phylloscopus) |
| Вид: | Вівчарик світлоногий |
| Біноміальна назва | |
| Phylloscopus tenellipes R. Swinhoe, 1860 | |
 Ареал виду Гніздування Зимування | |
| Синоніми | |
| Seicercus tenellipes | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Phylloscopus tenellipes |
 Віківиди: | Phylloscopus tenellipes |
 ITIS: | 562157 |
 МСОП: | 22715324 |
 NCBI: | 56440 |
Вівча́рик світлоногий[2] (Phylloscopus tenellipes) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)[3]. Гніздиться в Північно-Східній Азії, зимує в Південно-Східній Азії. Раніше вважався конспецифічним з сахалінським вівчариком.
Опис
Довжина птаха становить 12-13 см. Верхня частина тіла коричнева, тім'я і потилиця контрастно сірувато-коричневі. Над очима довгі, контрастно білі "брови". Через очі ідуть темно-коричневі смуги, за очима вони ширші. Щоки блідо-коричневі, горло білувате. Груди і живіт білуваті з легким коричнюватим або жовтуватим відтінком. Надхвістя світло-оливково-коричневі, гузка біла. Лапи сірувато-жовто-зеленуваті, світлі.
Поширення і екологія
Світлоногі вівчарики гніздяться на Далекому Сході Росії (Приморський і Хабаровський край, іноді на сході Амурської області), на північному сході Китаю (Хейлунцзян, Цзилінь, Ляонін) та на півночі Кореї. Взимку вони мігрують до М'янми, Таїланду, Камбоджі, південних Лаосу і В'єтнаму та північної Малайзії, на міграції зустрічавються в Південній Кореї, Японії і на Тайвані. Світлоногі вівчарики живуть в широколистяних і мішаних лісах з густим підліском, в рідколіссях і верболозах на берегах річок. На плоскогір'я Чанбайшань гніздяться на висоті до 1800 м над рівнем моря, зимують в рівнинних тропічних лісах і мангрових заростях на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живлятьмя дрібними комахами та іншими безхребетними. Гніздо кулеподібне, розміщується на землі, серед коріння дерев і опалого листя. В кладці 5-6 яєць, інкубаційний період триває 12 днів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus tenellipes. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 02 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).