Вівчарик китайський
| ?Вівчарик китайський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Вівчарикові (Phylloscopidae) |
| Рід: | Вівчарик (Phylloscopus) |
| Вид: | Вівчарик китайський |
| Біноміальна назва | |
| Phylloscopus subaffinis Ogilvie-Grant, 1900 | |
 Ареал виду Гніздування Зимування | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Phylloscopus subaffinis |
 Віківиди: | Phylloscopus subaffinis |
 ITIS: | 562155 |
 МСОП: | 22715275 |
 NCBI: | 565569 |
Вівча́рик китайський[2] (Phylloscopus subaffinis) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)[3]. Гніздиться в Китаї, зимує в Південно-Східній Азії. Раніше вважався конспецифічним з бурим вівчариком, однак був визнаний окремим видом[4].
Опис
Довжина птаха становить 10,5-11 см. Верхня частина тіла зеленувато-коричнева. нижня частина тіла жовтувато-охриста. Над очима світлі "брови", через очі ідуть темні смуги.
Поширення і екологія
Китайські вівчарики гніздяться в Китаї (від південно-східного Цинхая на схід до південного Шеньсі, Цзянсі і Фуцзяня, на південь до північного і східного Юньнаня, південного Гуансі, північно-східного і східного Гуандуна), а також на півночі В'єтнаму. Взимку вони мігрують на південь Китаю (від південного Юньнаня на схід до Чжецзяня), на північ і схід М'янми, на північний захід Таїланду та на північ Лаосу і В'єтнаму). Китайські вівчарики живуть у високогірних чагарникових заростях та у вічнозелених гірських лісах, на висоті від 1800 до 3600 м над рівнем моря. Живляться переважно дрібними комахами. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздо куполоподібне з бічним входом, в кладці 4 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus subaffinis. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 02 червня 2022.
- ↑ J. Martens, Y.-H. Sun & M. Päckert. Intraspecific differentiation of Sino-Himalayan bush-dwelling Phylloscopus leaf warblers, with description of two new taxa. (P. fuscatus, P. fuligiventer, P. affinis, P. armandii, P. subaffinis). „Verterbrate Zoology”. 58 (2), ss. 233-265, 2008.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).