Вівчарик жовточеревий
| ?Вівчарик жовточеревий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Вівчарикові (Phylloscopidae) |
| Рід: | Вівчарик (Phylloscopus) |
| Вид: | Вівчарик жовточеревий |
| Біноміальна назва | |
| Phylloscopus nitidus (Blyth, 1843) | |
 Ареал виду Гніздування Зимування | |
| Синоніми | |
| Phylloscopus trochiloides nitidus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Phylloscopus nitidus |
 ITIS: | 916713 |
 МСОП: | 22731553 |
 NCBI: | 48152 |
Вівча́рик жовточеревий[2] (Phylloscopus nitidus) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)[3]. Гніздиться в Західній Азії, зимує в Індії. В Україні рідкісний, залітний вид[4].
Опис
Довжина птаха становить 10-11 см, розмах крил 19 см. Верхня частина тіла оливково-зелена. «Щоки», воло та груди світло-жовті, решта нижньої частини тіла білувата. Над очима довгі світло-жовті «брови», на крилах тонкі світлі смуги. Очі темно-карі, ноги буруваті.
Поширення і екологія
Жовточереві вівчарки гніздяться на Кавказі, в Понтійських горах і в горах Ельбурс, Копетдаг та Паропаміз. Взимку вони мігрують до Західних Гат на південному заході Індії та на Шрі-Ланку. Жовточереві вівчарки гніздяться в густих широколистяних і мішаних гірських лісах та у високогірних чагарникових заростях, переважно на висоті від 900 до 3000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 4500 м над рівнем моря. Віддають перевагу буковим, дубовим і ялівцевим лісам з густим підліском, зустрічаються також в мішаних лісах, в яки присутня вільха, в ярах та у верболозах в долинах річок. Живляться жуками, павуками, мухами та іншими дрібними безхребетними, яких шукають в кронах дерев. Гніздяться у травні-червні. Гніздяться на землі, в норах між корінням дерев або в невисоко розташованих дуплах. В кладці від 4 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 14-16 днів. Самиці будують гніздо і насиджують кладку, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus nitidus. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 02 червня 2022.
- ↑ Кинда В. В., Бескаравайный М. М., Дядичева Е. А., Костин С. Ю., Попенко В. М. Ревизия редких, малоизученных и залетных видов воробьинообразных (Passeriformes) птиц в Крыму // Бранта : збірник праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції. — 2003. — Вип. 6. — С. 25—58. — ISSN 1994-1722. Архівовано з джерела 22 березня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).